Психіатр Глузман: У країні дуже багато зброї та злості. Думаю, що стріляти будуть у нас із вами, тому що ми не так говоримо і думаємо

Психіатр Глузман: У країні дуже багато зброї та злості. Думаю, що стріляти будуть у нас із вами, тому що ми не так говоримо і думаємо Глузман: Будь-яка спецслужба зобов'язана мати своїх агентів серед радикалів та екстремістів
Фото: Место встречи: Диалог. Місце зустрічі: Діалог. TreffpunktDialog / Facebook

Майдан був проявом "ферменту опору", але він не повториться, уважає психіатр, правозахисник і громадський діяч Семен Глузман.

В Україні багато зброї, якщо в країні і далі підвищуватимуть ціни, це може погано закінчитися, заявив в інтерв'ю "Українській правді", опублікованому 29 травня, психіатр, правозахисник і громадський діяч Семен Глузман.

"Майдани були проявом того самого ферменту опору. Я боюся, що більше Майдану не буде. Влада шукає гроші, де завгодно і як завгодно. Шукає їх нечесно. Якщо далі підвищуватимуть ціни, закінчиться все погано. Але це буде не Майдан. У країні дуже багато зброї та злості. У кого будуть стріляти, це вже не важливо. Думаю, що стріляти будуть у нас із вами, тому що ми не так говоримо і думаємо. До високих політиків і чинів ці кулі навряд чи дійдуть", – сказав Глузман.

Відповідаючи на запитання, чому в Україні все більше входять у моду ультраправі, радикальні погляди, психіатр сказав: "Будьмо відвертими: спецслужби заграють із такими організаціями".

"Будь-яка спецслужба зобов'язана мати своїх агентів серед радикалів та екстремістів. Якщо СБУ не вміє цього робити, то ми маємо її розпустити. Але одна річ контролювати радикалів, зовсім інша – коли в міністра [внутрішніх справ Арсена] Авакова є власна армія. Ну що це за радикали, у яких є пахани? Радикалів треба побоюватися, а не формувати з них загороджувальні загони, які захистять владу, коли народ повстане. Це ненормально", – продовжив Глузман.

За його словами, "більшість у цих угрупованнях – нормальні хлопці, яким пояснили прості ідеї".

"Коли є просте, то легше жити. Хоча в реальності не все так просто... Я сидів із цими людьми похилого віку з УПА, які досиджували свої 25 років, то ніхто з них слова "Бандера" не вимовив. Вони ж воювали за свій шматочок землі, за це кладовище, церкву, проти чужинців, які прийшли. Але ж сучасні радикали не мають такого виховання. Винні євреї, зулуси, ще хтось. А кого їхній лідер завтра назве євреєм або зулусом – не важливо. Цим зулусом можете бути і ви. Радикали – маса, яка шукає простоти... Обиватель теж хоче простого рішення", – уважає Глузман.

Помаранчева революція (перший Майдан) відбулася наприкінці 2004 року через фальсифікації на виборах. У другому турі голосування на президентських виборах, який відбувся 21 листопада 2004 року, за даними Центрвиборчкому, перемогу здобув прем'єр-міністр Віктор Янукович, а опозиціонер Віктор Ющенко посів друге місце. Ці результати відрізнялися від даних екзит-полів, у країні почалися масові протести, в яких брало участь кілька мільйонів осіб. У підсумку 26 грудня відбувся повторний другий тур виборів, і президентом став Ющенко.

Революція гідності (другий Майдан) почалася наприкінці листопада 2013 року після відмови української влади підписувати Угоду про асоціацію з Європейським союзом. Протести тривали до кінця лютого 2014 року і закінчилися втечею президента Віктора Януковича. Того самого року в країні відбулися дострокові вибори, главою держави обрали Петра Порошенка. Під час протестів по всій країні загинуло понад 100 осіб.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати