-1 Київ
Верховна Рада на засіданні 17 лютого ухвалила в першому читанні проєкт закону №2164 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування".
Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
"Це наш борг перед людьми, які у 2014 році вийшли на опір проти системи, яка придушувала народ України. Борг перед тими, хто загинув, і тими, хто пішов далі по життю, але назавжди запам'ятає ці дні й цей рік. І це борг, у тому числі, перед тими, хто сьогодні, виїхавши з України, багато років перебуваючи за кордоном, вважає, що не може держава Україна притягнути до відповідальності тих злочинців, які вчиняли, організували та супроводжували ці злочини проти народу країни", – сказав нардеп від "Слуги народу", голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, презентуючи проєкт закону.
Монастирський повідомив, що комітет із питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити за основу законопроєкт.
"До другого читання треба доопрацювати й визначити ті запобіжники, які мають бути по цьому законопроєкту. Але в цей день ми маємо показати нашу волю до того, що невідворотність покарання має значення в нашій державі", – додав він.
Нардепка від "Голосу", членкиня цього самого парламентського комітету Олександра Устінова говорила, що в разі ухвалення закону українські правоохоронці матимуть інструмент, який дасть змогу притягнути до відповідальності причетних до вбивств на Майдані, які переховуються від правоохоронців.
"Щоб зараз заочно засудити людей – тих, хто зараз перебуває в Росії, на окупованих територіях, беркутів, які втекли, – потрібно оголосити в міжнародний розшук. У міждержавний ми не можемо оголосити, бо це лише по країнах СНД. Росія нам каже: ми не видамо цих людей, тому що це не відповідає державним інтересам Російської Федерації. Так вони нам не видають [ексгенпрокурора Віктора] Пшонку, [колишнього главу МВС Віталія] Захарченка і всіх інших, хто вчиняв убивства [на Майдані]. Ми не можемо їх оголосити в міжнародний розшук, тому що вони були на топових позиціях, та Інтерпол цього не робить. Тому ми маємо мати інструмент, щоб тих, хто зараз знаходиться в Росії і на не підконтрольних Києву територіях Донбасу, а також в окупованому Криму, оголосити в розшук і заочно засудити. Щоб ті беркути, які вбивали наших людей на Майдані, були засуджені. Це про справедливість", – заявила вона.
За проголосувало 299 народних депутатів.
Дистанційне притягнення до відповідальності дає змогу провести розслідування, завершити слідство, скерувати обвинувальний акт до суду і ухвалити вирок, пояснив у коментарі ZN.UA заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов.
"Скільки б воєнні злочинці не переховувалися, наприклад у РФ, тільки-но вони перетнуть кордон іноземної держави, будуть затримані та вирок буде виконаний", – пояснив він.
Протести, яким дали назву Євромайдан, а згодом – Революція гідності, тривали по всій країні із 21 листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року. Мітингувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). Після масового розстрілу активістів 18–20 лютого із країни у РФ утік експрезидент Віктор Янукович. За час Євромайдану загинуло понад 100 осіб, сотні дістали поранення.
У розстрілах протестувальників під час Революції гідності 20 лютого 2014 року звинувачують п'ятьох беркутівців – Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олега Янішевського, Олександра Маринченка та Сергія Тамтуру. Слідство встановило факт 48 вбивств і 80 замахів на вбивство на вулиці Інститутській цього дня. У Генпрокуратурі України заявили, що справу про вбивства на Майдані 20 лютого 2014 року суд продовжить розглядати, незважаючи на те, що ексберкутівців відпустили під особисте зобов'язання.
Янукович, Захарченко, ексзаступник глави МВС Віктор Ратушняк, ексголова Служби безпеки України Олександр Якименко і його перший заступник Володимир Тоцький, колишній командувач внутрішніх військ МВС України Станіслав Шуляк та інші посадовці фігурують у кримінальному провадженні про організацію незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій у період із 18-го до 20 лютого 2014 року. Їм інкримінують перевищення влади і службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, умисні вбивства і замахи на вбивства, умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень, а також теракт.
