Річниця нападу на Гандзюк. Посольства США та Великобританії зробили заяви

Річниця нападу на Гандзюк. Посольства США та Великобританії зробили заяви Гандзюк померла від наслідків кислотних опіків
Фото: Masi Nayyem / Facebook

31 липня 2018 року херсонську антикорупційну активістку Катерину Гандзюк облили кислотою, за три місяці вона померла. Сьогодні британські та американські дипломати заявили про солідарність із тими, хто домагається правосуддя в цій справі.

Посольство Сполучених Штатів у Києві і посол Великобританії 31 липня зробили заяви, у яких приєдналися до вимоги правосуддя у справі про загибель співробітниці мерії Херсона, антикорупційної активістки Катерини Гандзюк.

"Сьогодні виповнюється два роки від нападу, що призвів до трагічної смерті громадської активістки Катерини Гандзюк, яка відважно боролася з корупцією заради демократичної України. Ми солідарні з народом України у вимозі правосуддя для Гандзюк та її близьких", – ідеться у зверненні на сторінці посольства США у Twitter.

"Її сім'я та друзі продовжують чекати на справедливість. Нещодавні просування в цій справі є позитивними, і я сподіваюся, що бачу знак швидкої перемоги правосуддя", – заявила глава британської дипмісії Мелінда Симмондс у своєму Twitter.

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки понад 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера замовником, а бізнесмена із кримінальним минулим Олексія Левіна – організатором злочину. Їм висунуто підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (організація скоєння за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, що має характер особливого мучення, що спричинило смерть потерпілого).

У лютому 2019 року Мангеру обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю вийти на волю під заставу в розмірі 2,5 млн грн. Заставу за нього внесли, і аж до червня 2020 року політик перебував на волі. Увечері 15 червня суд дав дозвіл на затримання Мангера, а вранці 16 червня його доправили з Херсона до Києва. Протягом трьох днів суд розглядав клопотання обвинувачення про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою. Мангера в підсумку заарештували до 28 липня. 14 липня запобіжний захід продовжили до 11 вересня.

Левін також перебуває під арештом.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати