$38.35 €41.56
menu closed
menu open
weather +4 Київ

Рівненська облрада заборонила в регіоні діяльність УПЦ МП

Рівненська облрада заборонила в регіоні діяльність УПЦ МП Рішення підтримали всі 55 присутніх депутатів облради
Фото: ror.gov.ua
10 квітня на позачерговій сесії Рівненської обласної ради депутати вирішили заборонити на території регіону діяльність Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Про це повідомив сайт облради.

"Щоб проголосувати за це доленосне рішення, депутати зібралися на позачергову сесію. Заборону Української православної церкви (Московського патріархату) підтримало 55 обранців із 55 присутніх у залі", – ідеться в повідомленні.

В облраді зазначили, що депутати також скасували низку рішень виконкому "щодо реєстрації статутів тих релігійних громад, які станом на сьогодні перебувають у складі УПЦ МП, та передачі їм у користування культових будівель".

"Обласна рада вже втретє звертатиметься до Верховної Ради України з вимогою негайного прийняти закон про заборону УПЦ МП і тим самим виконати рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року", – підкреслили в раді.

Також її депутати закликають органи місцевого самоврядування Рівненської області, "аби ті прийняли відповідні рішення щодо припинення діяльності УПЦ МП на території своїх громад".

Також сьогодні мер Рівного Олександр Третяк повідомив у Telegram, що міська рада на позачерговій сесії скасувала для УПЦ МП право користування земельними ділянками на території громади й закликала центральні органи влади заборонити діяльність УПЦ МП у країні.

"Неприпустимо, щоб під час війни у державі функціонувала церква, яка благословляє російських солдатів на вбивства українців", – наголосив він.

"Суспільне" зазначає, що на сесії облради виступав керівник Рівненської єпархії УПЦ МП архієпископ Пимен. Він зазначав, що його церква змінила статут і є повністю самостійною. Пимен погодився, що в УПЦ МП "є колабораціонізм, але він є в усіх верствах населення", зокрема в облраді.

Контекст

УПЦ МП – частина Російської православної церкви (РПЦ), вона (УПЦ МП) офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".

На соборі 27 травня УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку з РПЦ" й управління УПЦ МП "і далі перебуває щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".

Упродовж останніх місяців українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо низки представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку могла б смикати українське суспільство".

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна не бореться з УПЦ МП, але цій церкві "треба визначитися". "Якщо вони приведуть у відповідність [до українського законодавства] всі свої відповідні документи, якщо вони будуть жити по наших законах, то питань до них великих немає. Інша справа – що величезна кількість людей, які вдягають цей одяг, – це інша проблема – мають відношення безпосередньо до Московії", – сказав він.

19 січня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов'язаних із Росією.

Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити. 24% респондентів виступили за встановлення державного нагляду й контролю за діяльністю УПЦ МП і її представників, але не за повну заборону; 12% вважають, що державі не треба втручатися у справи УПЦ МП, а розслідувати потрібно лише правопорушення окремих представників цієї церкви, якщо вони є; 9% вагалися з відповіддю.