Предстоятель УПЦ МП Онуфрій визнав, що був "де-факто громадянином Росії"

Предстоятель УПЦ МП Онуфрій визнав, що був "де-факто громадянином Росії" Онуфрій розповів, що український паспорт отримав після розпаду СРСР
Фото: Українська Православна Церква / Facebook
Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) митрополит Онуфрій прокоментував повідомлення про його російське громадянство. Його пояснення опублікувала 8 квітня пресслужба УПЦ МП.

7 квітня опублікували статтю "Української правди", у якій указано, що Онуфрій (Орест Березовський) і ще 20 священників УПЦ МП мають російське громадянство.

"Хотів би відразу заявити, що я не рахую себе громадянином Росії. Для більш детального пояснення дозволю собі пригадати передісторію мого життя", – ідеться в заяві.

Онуфрій зазначив, що "у Радянському Союзі існували три духовні семінарії: Московська, Ленінградська й Одеська", і він "як українець" хотів вступити в Одеську, але йому відмовили, оскільки він пішов після трьох курсів навчання із Чернівецького держуніверситету, щоб стати священником.

"Тоді я таємно поїхав у Росію. [...] Там мене [...] прийняли у другий клас Московської духовної семінарії. [...] Під час навчання у третьому класі духовної семінарії я поступив у братство Свято-Троїцької Сергієвої лаври й у 1971 році прийняв монашеський постриг. У стінах Свято-Троїцької Сергієвої лаври я провів 19 років", – пояснив Онуфрій.

За його словами, 1988 року його перевели в Україну.

"У цей час розпався Радянський Союз і я, будучи до цього де-факто громадянином Росії (тому що я мав постійну прописку в Росії, а це по-сучасному означало "громадянство"), узяв український паспорт. Російське громадянство при цьому автоматично продовжилося, але я ним не цікавився і не користувався, воно тоді не мало ніякого значення, і за це ніхто не переслідував", – наголосив він.

Предстоятель УПЦ МП зазначив, що "між Україною і Росією були добрі братські стосунки".

"Коли ці стосунки стали погіршуватися, особливо останні 10 років, я полишив російське громадянство. У мене немає російського паспорта. Особливо це було підтверджено, коли я виступив проти війни Росії з Україною і засудив російську агресію. Я вважаю себе громадянином тільки України", – заявив Онуфрій.

Контекст

УПЦ МП – частина Російської православної церкви (РПЦ), яка офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".

На соборі 27 травня УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) й висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку із РПЦ" й управління УПЦ МП "продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".

Останніми місяцями українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо групи представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції було введено, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку могли б смикати українське суспільство".

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна не бореться з УПЦ МП, але цій церкві "треба визначитися". "Якщо вони приведуть у відповідність [до українського законодавства] усі свої відповідні документи, якщо вони будуть жити по наших законах, то питань до них немає. Інша справа – що величезна кількість людей, які вдягають цей одяг, мають відношення безпосередньо до Московії", – сказав він.

19 січня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс у Верховну Раду законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов'язаних із Росією.

Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити. 24% респондентів виступили за встановлення державного нагляду й контролю за діяльністю УПЦ МП та її представників, але не за повну заборону; 12% вважають, що державі не варто втручатися у справи УПЦ МП, а розслідувати потрібно лише правопорушення окремих представників цієї церкви, якщо вони є; 9% вагалися з відповіддю.