САП закрила понад 100 справ про недостовірне декларування після рішення КСУ

САП закрила понад 100 справ про недостовірне декларування після рішення КСУ Грищук: Чотири справи не закрито з об'єктивних причин
Фото: Максим Грищук / Facebook
Спеціалізована антикорупційна прокуратура не закрила ще чотирьох справ про недостовірне декларування, зазначив в.о. глави САП Максим Грищук.

Через визнання неконституційною норми Кримінального кодексу про недостовірне декларування закрито вже більше ніж 100 справ. Про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", фрагменти якого агентство опублікувало 1 грудня, заявив в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційний прокуратури (САП) Максим Грищук.

"Уже закрито 103 справи, залишилося буквально чотири. Їх не закрито з об'єктивних причин", – сказав він.

Грищук розповів, що у двох справах ще триває ознайомлення з матеріалами, після чого епізоди про недостовірне декларування буде закрито. Щодо однієї справи не передано документів після визначення підсудності, а ще стосовно однієї зупинено строки розслідування через виконання міжнародного доручення.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.

Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 2 листопада на зустрічі з парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.

Тупицький заявив, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.

Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.

226 нардепів підписали та передали до Конституційного Суду України заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження. Водночас наголошують, що вона стосується не всіх суддів: депутати мають намір домогтися відставки 11 суддів, які підтримали рішення про скасування частини положень антикорупційних законів.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати