Клуб читачів
ГОРДОН
 

Сестра заручника "ДНР" Глондаря: До 27 грудня щодня чула, що Сергій перший у списку. Але звільнили всіх, окрім Сергія

Зусиль мінської переговорної групи зі звільнення заручників бойовиків "ЛДНР" недостатньо, рідним українських військових доводиться самим їздити на Захід і зустрічатися з європейськими політиками та дипломатами, щоб прискорити процес, заявила Людмила Глондар – сестра кіровоградського спецпризначенця Сергія Глондаря, захопленого 16 лютого 2015 року біля Дебальцевого.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Людмила Глондар: Не раз чула, що Сергія не звільнили тому, що я така активістка. Але це говорить про те, що я не отримую елементарного від людей, які працюють у Мінську
Людмила Глондар: Не раз чула, що Сергія не звільнили тому, що я така активістка. Але це говорить про те, що я не отримую елементарного від людей, які працюють у Мінську
Фото: Катя Глондар / Facebook

Зусиль українських представників у мінській гуманітарній підгрупі для звільнення утримуваних бойовиками "ЛДНР" заручників недостатньо. Офіційний Київ має активніше співпрацювати з міжнародними партнерами та організаціями. Про це заявила Людмила Глондар – сестра кіровоградського спецпризначенця Сергія Глондаря, який більше ніж три роки перебуває в руках бойовиків "ДНР".

Зустріч родичів заручників із представниками МЗС України, СБУ, Міністерства юстиції та правозахисниками відбулася в Києві під час круглого столу "Як звільнити бранців Кремля? Міжнародний досвід та висновки для України", передає кореспондент "ГОРДОН".

"Четвертий рік війна в Україні, але на сьогоднішній день узагалі відсутній який-небудь механізм вирішення питання звільнення. Нам дуже важлива співпраця з міжнародними організаціями, і починати треба тут, усередині України. Ми три роки ходили по колу і, побачивши, що результату немає, поїхали в Європу. Для того щоб отримати будь-який результат, я чітко розумію: усі представники, у тому числі в мінській підгрупі, докладають максимум зусиль для отримання результату, але цих зусиль недостатньо", – заявила Глондар.

Вона розповіла, що сім'ї заручників змушені самі виходити на представників Заходу і зустрічатися з європейськими політиками й дипломатами, сподіваючись прискорити процес визволення своїх рідних.

"До 27 грудня я кожного дня чула від усіх, хто бере участь у переговорах, що Глондар Сергій перший у списку. Але звільнили всіх, окрім Сергія Глондаря, Олександра Корінькова і Богдана Пантюшенка. Це ті хлопці, які перейшли рубіж у три роки. Коли ми прийшли до представників мінської підгрупи і сказали: "Давайте працювати разом, давайте в Європу поїдуть родичі і розкажуть про все не з дипломатичної сторони, а з тієї сторони, у якій ми живемо всі ці три роки". Це реальне пекло, коли ти ходиш, а відповідей немає. Нам пообіцяли, що це питання розглянуть. Але, на жаль, ми чекали-чекали і нічого не вичекали. Вирішили це питання самі і поїхали у Францію", – розповіла Глондар.

Вона підкреслила, що рідні не відчувають ефективної комунікації з владою, а головне – не побачили протягом трьох років політичної волі у розробленні єдиної стратегії і конкретного плану зі звільнення українських заручників на окупованих територіях і в Росії.

"Я не раз чула, що Глондаря не звільнили, тому що я така сильна активістка. Але це, напевно, говорить не про те, що мені нікуди подіти емоції, а про те, що я не отримую елементарного від людей, які працюють у Мінську. Наприклад, списки. Ось зараз готується другий етап обміну, я по сьогоднішній день не знаю, є там Глондар Сергій чи ні, тому що до 27 грудня він був першим у списку. Головне – немає політичної волі, тому що коли звільнені хлопці розказали про дуже хворого Романа Савкова – усе вирішилося протягом двох тижнів", – підкреслила Глондар.

"У будь-якому випадку треба виходити на міжнародні майданчики, працювати з міжнародними організаціями, але в першу чергу починати треба звідси, з України. Якщо ми – родичі та представники влади – усі разом докладемо максимум зусиль (ви на дипломатичному майданчику, ми – зі своїми емоціями і сльозами), можливо, це пришвидшить процес звільнення", – підсумувала Глондар.


glondar-korinkov-pantushenko_01
Сергій Глондар, Олександр Коріньков, Богдан Пантюшенко. Фото: Катя Глондар, Юлія Корінькова, Повернись живим / Facebook


Кіровоградських спецпризначенців Сергія Глондаря й Олександра Корінькова схопили 16 лютого 2015 року біля Дебальцевого. Танкіста Богдана Пантюшенка – 18 січня 2015-го під час бою в селищі Спартак, неподалік від донецького аеропорту. Усі троє досі перебувають у заручниках у бойовиків "ДНР".

27 грудня 2017 року на Донбасі відбувся обмін утримуваними особами. Україна обміняла 233 затриманих на 73 українських заручників.

Радник голови СБУ Юрій Тандіт заявив, що на сьогодні офіційно заручниками бойовиків на Донбасі залишається 108 осіб, безвісти зниклими – 398 осіб.

21 січня 2018 року бойовикам на тимчасово окуповані території передали помилувану президентом України Петром Порошенком Надію Козлову. 24 січня звільнили бійця 92-ї бригади Збройних сил України Романа Савкова.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їх авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
31 сiчня, 2018 15.19
 
 
ОСТАННІ НОВИНИ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації