Старший науковий співробітник Київського безпекового форуму спрогнозував наслідки "особливого статусу" Донбасу

Старший науковий співробітник Київського безпекового форуму спрогнозував наслідки "особливого статусу" Донбасу Басараб про "особливий статут" ОРДЛО: Щодня ми відчуватимемо на собі наслідки цього рішення
Фото: Михайло Басараб / Facebook
Старший науковий співробітник Київського безпекового форуму Михайло Басараб у статті для видання Gazeta.ua, що вийшла 5 лютого, розповів, які можуть бути наслідки виконання Україною вимоги Мінських угод щодо "особливого статусу" Донбасу.

"Особливий статус" Донеччини і Луганщини у складі України торкнеться безпосередньо всіх нас. Щодня ми відчуватимемо на собі наслідки цього рішення", – розмірковує Басараб.

На його думку, наслідки будуть "жахливими".

"Нарощуючи військову присутність на нашому кордоні, Росія має до України конкретну офіційну вимогу – це впровадження Мінських домовленостей, які передбачають "особливий статус" для так званих народних республік. [Міністр закордонних справ Сергій] Лавров й інші представники кремлівської кліки прямим текстом заявляють, що виконання Україною "Мінська" й надання Донбасу "особливого статусу" вирішить проблему. Спробуємо зазирнути в майбутнє і уявити, чому нас так до цього підштовхує Росія і до чого призведе таке нібито мирне врегулювання. Трансформуємо ці, здавалося б, абстрактні положення законів і домовленостей у прості побутові та повсякденні обставини для звичайного громадянина, тобто для кожного з нас", – запропонував експерт.

На думку Басараба, головним наслідком є те, що ухвалення Мінських домовленостей як основи врегулювання буде "фактичним визнанням Україною того, що то була не російсько-українська війна, а якийсь внутрішній конфлікт".

"Там жодного слова про збройну агресію Росії, а лише про наше примирення з нібито повсталими "республіками" Донбасу. Це закладає основу для довготривалої політичної і правової відповідальності за все це України, а відповідно, і кожного її громадянина", – пише він.

Другий наслідок, як вважає Басараб, стосується відновлення окупованої території.

"Якщо ми фактично визнаємо, що це було внутрішнє "громадянське протистояння" в Україні, а Росія тут майже ні до чого, то тягар відбудови – це проблема самої України. Тільки за офіційними розрахунками Кабміну і лише станом на минулий рік відновлення Донеччини і Луганщини обійшлося б у $20 млрд. Треба пам'ятати, що окрім заліза і бетону, війна має своїм наслідком купу соціальних питань – сироти, інваліди, ветерани "ЛДНР", яким потрібні будуть пенсія, реабілітація та лікування. Зупинимося поки що на $20 млрд, хоча авторитетні українські та західні аналітики ще кілька років тому називали суму в рази більшу", – заявив експерт.

На його думку, для України це буде "непосильною ношею".

Також, як пише Басараб, серед наслідків такого врегулювання конфлікту на Донбасі – мовне питання, питання безпеки в усій Україні та питання Криму. На думку експерта, це "фактично відкладає у тривалу невідомість питання виходу Росії із Криму".

"І це далеко не всі сюрпризи, які ми відчуємо після "мирного врегулювання" на цих російських умовах. [...] Україні треба провести добре підготовлену дипломатичну роботу для інформування міжнародної спільноти про те, чому Мінські домовленості є нікчемними з правової точки, суперечать національним інтересам України, а їхня реалізація призведе до масштабних кризових процесів в Україні, що матиме величезні негативні наслідки для всього континенту. Паралельно необхідно готувати інші переговорні пропозиції, які б відповідали факту російсько-української війни, українському законодавству і міжнародному праву (те, чи погодиться на них Кремль, нас має турбувати меншою мірою)", – резюмував автор статті.

Контекст

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей,  з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.

У вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано у Мінських угодах про врегулювання конфлікту на Донбасі). Торік 2 грудня Рада продовжила закон про особливий статус ОРДЛО до кінця 2022 року.

У статті 10 цього закону зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів. Інші статті закону не діють, зокрема про амністію та недопущення кримінального переслідування учасників подій на Донбасі; про право мовного самовизначення жителів Донбасу та можливість використання російської мови в органах державної влади та місцевого самоврядування.

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.

Президент Росії Володимир Путін вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська.

Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції.

Україна не надаватиме тимчасово окупованим РФ територіям Донбасу особливого статусу і права вето, як цього вимагають у Москві, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 1 лютого.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати