+4 Київ
Без розгляду всіх 5 тис. поправок до законопроєкту про ринок землі в Україні ставити його на голосування в парламенті буде грубим порушенням регламенту. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, позафракційний народний депутат Сергій Лабазюк.
"Є спірний момент, який почався ще в комітеті, – це 5 тис. поправок. І якщо їх розглядати з регламентом, то це триватиме десь місяць. А законопроєкт поставили на порядок денний уже в четвер. Учора зібралися голови фракцій, груп і члени комітету. Голова комітету запропонував розглянути правки якимось новим методом, об'єднавши схожі. Але такої процедури в регламенті немає – якщо я подав правку, її зобов'язані розглянути. Як наслідок, почалася суперечка. Усі розуміють, щоб швидше проштовхнути цей законопроєкт, "Слуга народу" щось робитиме. Це переросло у скандал. По суті, на комітеті обговорювали саме те, як знайти здоровий глузд у цьому питанні. Зійшлися на тому, що сьогодні і в четвер комітет проведе засідання знову, де розглядатиме правки. Без їх розгляду ставити законопроєкт на голосування не можна. Це буде грубим порушенням регламенту. Неважливо, прийняли поправки чи ні, але їх треба розглядати", – підкреслив нардеп.
За його словами, протести під Верховною Радою позначаються на роботі парламентарів.
"Уся історія з ринком землі почалася неправильно, не можна було так робити. Спочатку потрібно було провести парламентські слухання, почути думку аграрних асоціацій. А вже потім писати законопроєкт, який дійсно збалансував би ситуацію. Ніхто ж не сперечається, що ринок землі потрібен. Питання – у якій формі? Звісно, учорашні події навколо Верховної Ради впливають на її роботу. Депутати минулого скликання добре пам'ятають усі ці димові шашки і крики. Можливо, нардепи, які потрапили в парламент вперше, ще не розуміють, що це все дуже непросто. Учорашній конфлікт у підсумку може стати досить серйозним. Зрозуміло, що там є політичні партії, які стоять із прапорами. Але ж на це дивиться вся країна. Питання землі завжди було непростою темою для українців. Тим паче, зараз його сильно підігріли. На місці керівництва країни я б відклав розгляд питання ринку землі. Уже наближаються свята. І якщо хтось думає, що зараз люди розслабляться і можна буде протягнути цей законопроєкт, то це неправильно", – зазначив Лабазюк.
Із 2002 року в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. 20 грудня 2018 року Верховна Рада продовжила його дію до 2020 року.
У вересні 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів розробити законопроєкт про запровадження у країні ринку землі сільськогосподарського призначення. Уряд подав до Ради проєкт закону №2178 25 вересня, але в першому читанні 13 листопада парламент ухвалив альтернативний законопроєкт №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" авторства депутатів від "Слуги народу". Документ не підтримали парламентські фракції "Батьківщина", "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", "Голос", а також депутатська група "За майбутнє".
У документі зазначено, що після зняття мораторію одна людина може купити не більше ніж 213 тис. га землі. Уповноважений президента України із земельних питань Роман Лещенко повідомив, що питання ліміту до другого читання переглянуть.
Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук анонсував відкриття ринку землі в Україні з 1 жовтня 2020 року. Зеленський пообіцяв, що питання про можливість продажу землі іноземцям винесуть на всеукраїнський референдум.
4 грудня голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що Рада може розглянути законопроєкт у другому читанні в період із 17-го до 20 грудня.
17 грудня активісти влаштували під Верховною Радою акцію протесту проти продажу землі сільськогосподарського призначення. Керівник Головного управління Нацполіції в Києві Андрій Крищенко повідомив, що правоохоронці почали розганяти мітингувальників після того, як група людей почала перфораторами робити отвори в асфальті, щоб установити намети. За його словами, частина людей провокувала поліцейських, вони кидали каміння, завдавали ударів заздалегідь заготовленими палицями. У підсумку постраждали 17 поліцейських і двоє цивільних. Усього в сутичках брало участь приблизно 500 осіб.
26 мітингувальників затримали, увечері їх відпустили.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.
ЗМІ повідомляли, що одну непритомну людину забрала швидка допомога. Крищенко інформував, що чоловік помер. За його словами, ця смерть не пов'язана із сутичками, чоловік помер через серцеву недостатність за кілька кварталів від Ради. Глава поліції Києва сказав, що точно невідомо, чи був цей чоловік учасником акції протесту.
