Стефанчук сказав, що не підписуватиме звернення нардепів до КСУ щодо строків проведення виборів до Ради, і пояснив чому

Стефанчук сказав, що не підписуватиме звернення нардепів до КСУ щодо строків проведення виборів до Ради, і пояснив чому Стефанчук: Я не підпишу. Це погано сприймається в суспільстві
Фото: rada.gov.ua
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук не має наміру підписувати звернення народних депутатів до Конституційного Суду України щодо роз'яснення строків проведення виборів до Верховної Ради.

Про це він заявив в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", опублікованому 13 грудня.

"Я не підпишу. Це погано сприймається в суспільстві. Я знаю, що деякі мажоритарники дуже хочуть цього, але я, слава богу, не мажоритарник, тож можу собі дозволити не підписувати таких звернень", заявив Стефанчук.

Як повідомляв 11 грудня "5 канал", перший віцеспікер Ради Олександр Корнієнко теж казав, що не готовий підписувати таке звернення. За даними Корнієнка, поки що звернення немає.

"Не чув поки про формалізацію такого звернення. Не готовий підписувати таке звернення. Ми не маємо іншого механізму, крім як роз'яснення КСУ", сказав Корнієнко. Для звернення по роз'яснення у КСУ потрібні підписи 45 депутатів.

Контекст

Чергові парламентські вибори в Україні мають відбутися 2023 року, чергові президентські – 2024-го.

Президент України Володимир Зеленський 26 листопада говорив, що не планує "такої складної стратегії", як зміна черговості виборів. "Я знаю про це питання. Дійсно, є питання щодо тлумачення Конституції. Я вважаю, що депутати звернуться до Конституційного Суду, якщо захочуть. Якщо захочуть, звернуться до Конституційного Суду, і КС повинен відповісти", – заявив він, відповідаючи на слова шеф-редакторки LB.ua Соні Кошкіної, яка зазначила, що проводити президентську кампанію після виборів до Ради буде складніше, якщо провладна "Слуга народу" програє парламентські вибори.

Зеленський, за його словами, не думає про дострокові президентські вибори заради їх проведення перед парламентськими. Президент 26 листопада зазначив, що поки не ухвалив рішення про другий строк і має намір радитися в цьому питанні з дітьми.

На останніх парламентських виборах, які відбулися в липні 2019 року, "Слугу народу" підтримало 43,16% виборців, "Опозиційну платформу – За життя" – 13,05%, "Батьківщину" – 8,18%, "Європейську солідарність" – 8,1%, "Голос" – 5,82%. Решта партій не подолала п'ятивідсоткового бар'єра.

Згідно з опитуванням, проведеним Українським інститутом майбутнього спільно із соціологічною компанією New Image Marketing Group наприкінці листопада – на початку грудня, "Слугу народу" готові підтримати 19% українців, які мають намір голосувати та визначилися з вибором. Далі йдуть "Європейська солідарність" (16%), "Батьківщина" (14%) та "Опозиційна платформа – За життя" (13%).

За результатами опитування КМІС, проведеного на початку грудня, у рейтингу лідирує "Євросолідарність" (19,8%). На другому місці – "Слуга народу" (18,4%), далі йдуть "Батьківщина" (9,1%) та "Опозиційна платформа – За життя" (9%).

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати