"Кожен день затримки з рішенням у США про надання більшої підтримки Україні має наслідки на полі бою. Це одна із причин, чому українцям зараз доводиться нормувати боєприпаси і чому вони намагаються не відставати від росіян, які зараз здатні перевершити їх, маючи більше зброї й більше боєприпасів, ніж в українців", – сказав Столтенберг.
За його словами, члени НАТО є відповідальними за ухвалення рішень та забезпечення українців боєприпасами для протистояння російським загарбникам.
Тому дуже важливо, щоб США ухвалили рішення і щоб Конгрес "справді був здатний перетворити більшість в американській громадськості, а також у Конгресі США, на конкретне рішення", підкреслив Столтенберг.
"Щоразу, коли я зустрічаюся із представниками Конгресу США, а я зустрічався з багатьма з них протягом останніх тижнів, вони запевняли мене, що є більшість у США, а також у Конгресі США для підтримки. Але поки вони не змогли перетворити цю більшість на рішення, а це саме те, на що ми всі зараз чекаємо, і чекаємо невідкладно", – резюмував генсек НАТО.
Контекст
20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду закликав республіканців експрезидент Дональд Трамп. Він вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію, який не можна прив'язувати до іноземної допомоги у жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.
Її спікер Майк Джонсон заявив 13 березня, що Палата представників США підготує свій законопроєкт про допомогу для України, який суттєво відрізнятиметься від ухваленого Сенатом, написав The Hill. За словами сенаторів, які були на щорічній виїзній нараді республіканців верхньої палати Конгресу, Джонсон сказав їм, що проєкт Палати представників може пропонувати підтримку Україні у вигляді кредиту або лендлізу.
У Білому домі закликали Джонсона поставити на голосування законопроєкт про допомогу Україні на понад $60 млрд, за який Сенат уже проголосував у лютому.
Джонсон заявив 31 березня, що розраховує внести пакет допомоги Україні з "деякими важливими нововведеннями" після того, як Палата представників повернеться з великодніх канікул.
0 Київ
