+2 Київ
Згідно з випискою з "Роспаспорта", Арестова стала громадянкою РФ 5 квітня 2014 року, а сам паспорт безпосередньо видано 10 квітня.
Причина набуття громадянства Росії, вказано у виписці, – ст. 5 так званого договору "між Російською Федерацією та Республікою Крим", ратифікованого 21 березня 2014 року. Тоді Росія оголосила про "включення" Криму до свого складу.
Фото: radiosvoboda.org
Крім того, у витоках із баз даних про клієнтів медичних організацій Росії "Схеми" виявили інформацію із зазначенням даних російського паспорта на ім'я Людмили Арестової та податкового номера. Там вказано адресу поштової скриньки, яка, імовірно, належить синові Арестової – Максиму.
Згадка про Арестову також є в базі даних російської медичної лабораторії "Гемотест", витік інформації з якої стався 2022 року. Ці записи свідчать, що Арестова під час проходження тесту на коронавірус вказувала дані російського паспорта.
Фото: radiosvoboda.org
Станом на дату публікації розслідування Арестова не вийшла із громадянства РФ. Чинність документа журналісти перевірили за допомогою офіційного сервісу МВС Росії. Станом на 13 липня 2023 року російського паспорта Арестової серед недійсних не вказано.
"Схеми" також виявили фотографії судді Арестової, зроблені в окупованому Севастополі, у закладі "33 пінгвіни". Зважаючи на назву альбому "Наташа ДР" і фотографії, опубліковані 2018 року, це було святкування дня народження доньки Арестової Наталії. На той час Крим уже був під російською окупацією.
Фото: radiosvoboda.org
Від джерел у правоохоронних органах "Схеми" дістали дані про перетин адмінкордону з Кримом Арестовою протягом останніх п'яти років.
Щонайменше шість разів суддя відвідала півострів 2018 року, сім – 2019-го, 2020-го – один раз, 2021-го – п'ять разів. Востаннє з подорожі до Криму (яка тривала 31 день) Арестова повернулася за місяць до вторгнення – у січні 2022 року.
Якщо підрахувати загальну тривалість перебування української судді Арестової у Криму, починаючи із середини 2018 року, то виходить не менше ніж 255 днів.
У коментарі "Схемам" суддя Арестова сказала, що не має російського громадянства.
"У мене немає російського громадянства. Я тільки знаю, що я мешкала у Криму і була там зареєстрована, і працювала в суді, і тому мені такий паспорт, можливо, дійсно був виданий. Бо, якщо я не помиляюся, там усі громадяни, хто мешкав у Криму і хто був там зареєстрований на момент анексії, – вони були всі визнані громадянами Росії", – повідомила вона.
На уточнення щодо схожості почерку і підпису в документах із суддівського досьє та у формі 1П, яка є у виписці з автоматизованої системи "Роспаспорт", Арестова повідомила, що це "підробка", тому що там є інформація, "яка не відповідає дійсності".
Фото: radiosvoboda.org
На запитання про дані паспорта на ім'я Арестової у витоках із баз російських медичних організацій суддя відповіла: "Я не знаю, що це за інформаційні бази. Я проходила тести на коронавірус на підконтрольній території".
Інформацію щодо 255 днів, проведених сукупно у Криму протягом останніх п’яти років, Арестова прокоментувала так:
"Я до цього ставлюся нормально, тому що заборони для суддів, які мешкали в Криму і в кого живуть там родичі, якщо є майно, немає. Коли я проходила кваліфікаційне оцінювання, то ці питання ставилися членами комісії. Вони сказали, що до мене питань немає, тому що я не на відпочинок їжджу, а тому що в мене там батьки літні, які мають дуже серйозні захворювання".
Суддя додала, що її батьки – громадяни Російської Федерації, вони жили на Камчатці, а 2007 року переїхали до Севастополя й дістали постійну посвідку на проживання.
Також Арестова стверджує, що нібито питання про наявність у неї російського громадянства вже досліджувало Державне бюро розслідувань.
Керівниця проєкту "Схеми" Наталія Седлецька повідомила у Facebook, що після розслідування чоловік Арестової, який є адвокатом, почав закидати редакцію скаргами з вимогою "знищити персональні дані", а сама суддя поскаржилася в Офіс генпрокурора і Вищу раду правосуддя України, вона вважає, що журналісти "втручаються в її роботу".
"І тепер уже Вища рада правосуддя пише нам у редакцію, розпитує, чи справді в нас працює такий журналіст тощо. Замість того, щоб спитати, чи справді ми знайшли російське громадянство в української судді", – зазначила журналістка.
