У документі йдеться, що 6 січня 2021 року двоє чоловіків проникли на територію штрафмайданчика в Одесі і там із двох автомобілів украли магнітоли та динаміки. Збитки, яких вони завдали власникам машин, оцінили у 1455 грн і 493 грн.
Викрадачі сховали магнітоли в рюкзаки, які кинули, коли їх помітила охорона штрафмайданчика. За деякий час один із них повернувся, щоб забрати вкрадене, і його затримала поліція.
У вироку йдеться, що одному із засуджених 23 роки, іншому – 19 років. Обидва раніше не були судимі, мають неповну середню освіту і працюють різноробами (один офіційно, інший – ні). 23-річний чоловік виріс "в інтернаті без батьків, при цьому матері не знав, а батько жив своїм життям, створивши нову сім'ю", встановив суд.
19-річний засуджений виріс у сім'ї "практично з обома батьками – матір'ю і вітчимом". "Не навчався, оскільки одразу пішов працювати. В теперішній час працює різноробочим у СФГ "Колос" і забезпечує свою сім'ю. Рідний батько загинув, коли йому було шість років", – ідеться у вироку.
Суддя дійшов висновку, що обидва обвинувачені не є соціально небезпечними особами, які здатні на системне здійснення кримінальних злочинів проти власності. Вони визнали свою провину і підтвердили факт крадіжки майна.
"Допитуючи обвинувачених у судовому засіданні, судом встановлено, що вони фактично за своїм розвитком ще неповнолітні діти, хоча і мають відповідний вік. [...] Загалом відносини власності для обох обвинувачених є певною прогалиною в знаннях. І це не є дивним, оскільки вихованням обох обвинувачених, вочевидь, займалися не в достатній мірі. Про це свідчить, у тому числі, мова, побудова речень, малий словарний запас слів, самі висловлювання, створення складних речень для пояснення своїх думок, точніше, відсутність можливості і навіть здатності побудови в умі складного речення. Про певну дитячу, майже нерозумну для дорослої людини поведінку свідчать також і обставини правопорушення, які показують, що вчинення крадіжки обвинуваченими відбувалося при наявності із собою всіх документів, які посвідчують особистість кожного (паспорти та інші документи). При цьому вказані документи були залишені у рюкзаку на місці скоєння правопорушення", – зазначено у вироку.
Суд ухвалив вирок з урахуванням пом'якшувальних обставин – "щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального злочину". Обтяжливих обставин суд не встановив.
Суддя вирішив, що покарання у вигляді позбавлення волі занадто суворе, не буде відповідати ні особам обвинувачених, ні правопорушенню, яке вони вчинили. Він засудив їх до трьох років позбавлення волі, але звільнив від покарання, призначивши по року випробувального строку.
"Суд далекий від думки, що тільки за допомогою покарань, встановлених у кримінальному законі, можливо виправити людину. [...] Підводячи підсумки під думкою про вид покарання з іспитовим строком, суд вважає, що на обвинувачених необхідно додатково покласти, окрім загальних обов'язків, передбачених у ч. 1 ст. 76 КК, обов'язок, передбачений п. 6 ч. 3 ст. 76 КК у вигляді дотримування встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, які будуть полягати у читанні книжок", – ідеться у вироку.
Під час складання вироку суддя цитував російського письменника Федора Достоєвського і юриста-літератора Анатолія Коні, а також уривки з повісті "Пригоди Тома Соєра" Марка Твена.
Він зобов'язав 23-річного та 19-річного жителів Білгород-Дністровського району прочитати такі твори:
- повість "Пригоди Тома Соєра" і роман "Пригоди Гекльберрі Фінна" Марка Твена;
- повість "Біле Ікло" Джека Лондона;
- вірш "Минають дні, минають ночі" Тараса Шевченка.
"Саме завдяки таким творам у дитини і повинні створюватися образи прекрасного, найкращого, які вона буде нести через усе життя. І якщо людина була позбавлена такого прекрасного у дитинстві, потрібно компенсувати їй такі знання у сьогоденні. Фактично це питання духовного розвитку людини, питання любові до ближнього і поваги до права власності", – написав Гарський у вироку.
Також засуджені мають з'являтися для реєстрації в уповноважений орган із питань пробації та відшкодувати процесуальні витрати на залучення експертів (по 2942 грн кожен). Як довго вони можуть читати книги, і хто перевірить виконання ними цього зобов'язання, у вироку не вказано.