"Країні потрібен антикорупційний прокурор. Країні в цілому, САП у тому числі. Без керівника в САП, як кажуть, "розбрід і хитання". Починаючи з того, що їдальня не працює навіть. Розумієте? Це смішно. Коли побутових проблем немає, ти думаєш, що вони як належне, а коли щось з'являється, то одразу некомфортно", – сказав він.
Ексглава спеціалізованої прокуратури відповів на запитання, що у ній відбувається тепер.
"Знаєте, коли тіло без голови, воно не може йти у правильному напрямку. Те саме зараз і в прокуратурі: всі чекають, що буде", – пояснив Холодницький.
Він зазначив, що трансляцію засідання конкурсної комісії з добору керівника САП переглянули 600 разів, "із них точно 50 переглядів – це були прокурори САП".
"Вибір керівника – це лише одна частина. Україна підписала зобов'язання про те, що ми маємо посилити незалежність антикорупційної прокуратури шляхом створення окремої юридичної особи – інші процеси мають бути. Вважаю, що це не зовсім правильно. Я так розумію, що хочуть із САП зробити регіональну прокуратуру – це зниження статусу прокурора САП із центрального на нижчий рівень. Але чомусь вважають, що таким чином буде забезпечено більшу незалежність", – заявив Холодницький.
Контекст
Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру створили 2015 року. Холодницький очолював її, доки не пішов у відставку у серпні 2020 року. Обов’язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель і Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ і безвізовий режим з ЄС.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочали 25 січня 2021 року, воно тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 претендентів.
2 вересня США та Україна оприлюднили спільну заяву, в якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП і НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував Зеленський.
Кілька засідань комісії з добору глави САП наприкінці листопада – на початку грудня було зірвано. За словами глави Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, це відбувається через "підконтрольних Банковій членів комісії". У конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд, вважає директор НАБУ Артем Ситник.
7 грудня конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генерального прокурора Андрій Синюк.
За підсумками конкурсу Клименко набрав 246 балів, а Синюк – 229 балів. 21 грудня комісія оголосила результати конкурсу на посаду глави САП, але не затвердила переможця. Рішення про затвердження результатів конкурсу підтримали четверо членів комісії від міжнародних організацій та один від Верховної Ради. Водночас за рішення не проголосували п'ятеро інших членів комісії від парламенту. Як наслідок комісія не набрала достатньої кількості голосів для затвердження проєкту рішення.
24 грудня частина членів комісії також відмовилася визнавати результати конкурсу.
Посли "Великої сімки" (США, Великобританія, Японія, Канада, Німеччина, Франція, Італія) 6 грудня зустрічалися з главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком та говорили йому про важливість швидкого та прозорого завершення конкурсу на посаду глави САП, 18 грудня вони зустрічалися із Зеленським і теж говорили про цей конкурс.
20 грудня Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на посаду глави САП. За словами юристки ЦПК Олени Щербан, якщо апеляційна інстанція не скасує рішення ОАСК, це буде підставою для визнання майбутнього обрання глави САП незаконним.
-1 Київ
