"Висловлю непопулярну думку, яку чинні антикорупційні чиновники і керівники не можуть публічно оголосити, але говорять про це непублічно. Давайте будемо чесними: враховуючи скандали, в яких зараз цей конкурс проводять, те, які люди були відсіяні під час конкурсу, те, що вже підходить час для добору директора НАБУ, я вважаю, що краще для країни було б ці конкурси провести паралельно – і на посаду директора НАБУ, і на посаду керівника САП", – сказав він.
За словами ексглави САП, це необхідно, "щоб оновити антикорупційну систему".
"Так, як цей конкурс зараз проводять, це соромно. Усі пишуть про сором, ганьбу. Визнати одну математичну цифру, яка більша за іншу, – не треба для цього конкретного окремого рішення. Але ми цього не можемо зробити”, – наголосив Холодницький.
Він зазначив, що конкурс на директора НАБУ розпочинається у квітні 2022 року, "а там ще й кінь не валявся – комісії немає, нічого не робиться, а вже кінець року”.
За підсумками конкурсу на посаду глави САП один фіналіст, детектив НАБУ Олександр Клименко, здобув 246 балів, а другий фіналіст, прокурор Офісу генерального прокурора Андрій Синюк, – 229 балів. Переможця не можуть назвати з 21 грудня, коли конкурс наблизився до завершення.
24 грудня частина членів комісії також відмовилася визнавати результати конкурсу.
Контекст
У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку у серпні 2020 року. Він очолював відомство із 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
У жовтні 2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ та безвізовий режим з ЄС.
Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочали 25 січня 2021 року, воно тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 претендентів.
2 вересня США та Україна оприлюднили спільну заяву, в якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП і НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував Зеленський.
Кілька засідань комісії з добору глави САП наприкінці листопада – на початку грудня було зірвано. За словами глави Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, це відбувається через "підконтрольних Банковій членів комісії". У конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд, вважає директор НАБУ Артем Ситник.
7 грудня конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це Клименко та Синюк.
Посли "Великої сімки" (США, Великобританія, Японія, Канада, Німеччина, Франція, Італія) 6 грудня зустрічалися з главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком та говорили йому про важливість швидкого та прозорого завершення конкурсу на посаду голови САП, 18 грудня вони зустрічалися із Зеленським і теж говорили про цей конкурс.
20 грудня Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на посаду глави САП. За словами юристки ЦПК Олени Щербан, якщо апеляційна інстанція не скасує рішення ОАСК, це буде підставою для визнання майбутнього обрання глави САП незаконним.
21 грудня комісія оголосила результати конкурсу на посаду голови САП, але не затвердила переможця. Рішення про затвердження результатів конкурсу підтримали чотири члени комісії від міжнародних організацій та один від Верховної Ради. Водночас за рішення не проголосувало п'ятеро інших членів комісії від парламенту. У підсумку комісія не набрала достатньої кількості голосів для затвердження проєкту рішення.
Ситник очолює НАБУ з 2015 року.
-1 Київ
