ЦПК: Нардеп Монастирський сфальсифікував рішення комітету, щоб затягнути ухвалення закону про покарання за брехню в деклараціях

ЦПК: Нардеп Монастирський сфальсифікував рішення комітету, щоб затягнути ухвалення закону про покарання за брехню в деклараціях Нардеп від "Слуги народу" Монастирський очолює правоохоронний комітет Верховної Ради
Фото: Денис Монастырский / Facebook
Депутат від "Слуги народу", голова правоохоронного комітету Верховної Ради Денис Монастирський сфальсифікував рішення комітету, щоб відкласти ухвалення парламентом "президентського" закону, який посилює кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Про це заявляє Центр протидії корупції.

ЦПК зазначає, що на засіданні 3 березня комітет розглянув зазначений законопроєкт №4651 і вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні.

Окрім того, комітет нібито рекомендував спікеру звернутися до Венеціанської комісії з проханням надати експертний висновок щодо цього законопроєкту. Монастирський особисто написав лист спікеру парламенту Дмитрові Разумкова з проханням звернутися до Венеціанської комісії.

12 березня спікер парламенту Дмитро Разумков передав законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії.

Однак, пишуть у ЦПК, на самому засіданні правоохоронного комітету 3 березня питання про спрямування законопроєкту №4651 Венеціанській комісії на голосування не ставили – відповідно, вказаного рішення не могли ухвалити.

Під час обговорення лунала пропозиція надіслати законопроєкт до Венеціанської комісії, але тільки після його ухвалення в першому читанні. Монастирський, який головував на засіданні комітету, водночас зазначив, що такий запит входить у повноваження не комітету, а голови Верховної Ради.

"Монастирський та Разумков, незважаючи на ініціативу президента щодо повернення тюрми за брехню в деклараціях, зробили все, аби не розглянути цей законопроєкт до закінчення періоду декларування за 2020 рік", – підкреслив експерт ЦПК Антон Марчук.

Він зазначив, що зараз у поданих деклараціях навіть немає сенсу шукати брехню, тому що за неї депутатам загрожує щонайбільше обмеження волі – до того ж не менше ніж за приховані 9 млн грн, вартість елітної квартири в центрі Києва.

"За брехню на менші суми навіть такого покарання не передбачено, а через мізерні строки давності справи не встигатимуть навіть розслідувати", – додав Марчук.

В організації також підкреслили, що 11 грудня 2020 року, після ухвалення Радою "компромісного" закону щодо цього питання, Венеціанська комісія вже рекомендувала Україні покарання за брехню в декларації у вигляді позбавлення волі.

ЦПК звернувся у правоохоронні органи з вимогою розслідувати ці факти і притягнути до відповідальності тих, хто фальсифікував рішення комітету.

Контекст

Раніше Кримінальний кодекс України регламентував відповідальність за декларування недостовірної інформації статтею 366. Вона передбачає позбавлення волі на строк до двох років за подання суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей у декларації.

Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації – депутати ухвалили законопроєкт №4460, який передбачає штраф і обмеження волі, але не тюремне ув'язнення.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков говорив, що цей законопроєкт "не відповідає запиту українського суспільства". У НАЗК закликали президента ветувати закон.

У січні президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про посилення відповідальності за недостовірне декларування і вніс законопроєкт №4651, який передбачає відновлення тюремного покарання за брехню в декларації, до парламенту як невідкладний.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати