ЦПК зазначає, що на засіданні 3 березня комітет розглянув зазначений законопроєкт №4651 і вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні.
Окрім того, комітет нібито рекомендував спікеру звернутися до Венеціанської комісії з проханням надати експертний висновок щодо цього законопроєкту. Монастирський особисто написав лист спікеру парламенту Дмитрові Разумкова з проханням звернутися до Венеціанської комісії.
12 березня спікер парламенту Дмитро Разумков передав законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії.
Однак, пишуть у ЦПК, на самому засіданні правоохоронного комітету 3 березня питання про спрямування законопроєкту №4651 Венеціанській комісії на голосування не ставили – відповідно, вказаного рішення не могли ухвалити.
Під час обговорення лунала пропозиція надіслати законопроєкт до Венеціанської комісії, але тільки після його ухвалення в першому читанні. Монастирський, який головував на засіданні комітету, водночас зазначив, що такий запит входить у повноваження не комітету, а голови Верховної Ради.
"Монастирський та Разумков, незважаючи на ініціативу президента щодо повернення тюрми за брехню в деклараціях, зробили все, аби не розглянути цей законопроєкт до закінчення періоду декларування за 2020 рік", – підкреслив експерт ЦПК Антон Марчук.
Він зазначив, що зараз у поданих деклараціях навіть немає сенсу шукати брехню, тому що за неї депутатам загрожує щонайбільше обмеження волі – до того ж не менше ніж за приховані 9 млн грн, вартість елітної квартири в центрі Києва.
"За брехню на менші суми навіть такого покарання не передбачено, а через мізерні строки давності справи не встигатимуть навіть розслідувати", – додав Марчук.
В організації також підкреслили, що 11 грудня 2020 року, після ухвалення Радою "компромісного" закону щодо цього питання, Венеціанська комісія вже рекомендувала Україні покарання за брехню в декларації у вигляді позбавлення волі.
ЦПК звернувся у правоохоронні органи з вимогою розслідувати ці факти і притягнути до відповідальності тих, хто фальсифікував рішення комітету.