З 1 червня система почала ранжирувати декларації з оновленим рейтингом ризиків. Через автоматичну перевірку пройшли всі декларації, подані із січня цього року – майже 950 тис.
Система порівнює відомості між розділами однієї декларації, а також із попередніми деклараціями особи і на підставі цього аналізу визначає, чи є в декларації ризики, пов'язані з незаконними доходами або незадекларованим майном.
У підсумку система формує рейтинг декларацій – від тих, що містять більше ризиків, до декларацій, у яких немає неточностей.
За результатами аналізу НАЗК почало перевірку декларацій понад 60 посадовців, народних та місцевих депутатів. Серед них є нардепи Вадим Новинський (позафракційний), Григорій Суркіс (ОПЗЖ), Петро Порошенко ("Європейська солідарність"), Олександр Дубінський (позафракційний), Юлія Тимошенко (голова фракції ("Батьківщина"), Тарас Козак (ОПЗЖ), голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Скічко, депутатка Київської міськради Марина Порошенко, колишній глава Офісу президента Андрій Богдан.
Окрім того, низку декларацій нардепів НАЗК перевірить, у порядку черговості, який передбачає перелік посадових осіб, чиї декларації необхідно перевірити насамперед.
Ще 12 декларацій НАЗК узяло на перевірку на підставі повідомлень про можливе недостовірне декларування від громадян і журналістів. Серед них – декларація міністра аграрної політики Романа Лещенка, судді ОАСК Кирила Гарника тощо.
Зазначають, що від початку 2021 року НАЗК узяло на перевірку вже 727 декларацій публічних службовців.
Контекст
1 квітня в Україні завершили подавання щорічних декларацій за 2020 рік. Повідомляли, що декларації подало 720 509 чинних посадовців і 71 363 колишні держслужбовці, які звільнилися торік.
Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо неправдивих даних, а також за умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування неправдивої інформації – депутати ухвалили законопроєкт №4460, який передбачає штраф і обмеження свободи, але не тюремне ув'язнення.
У січні президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про посилення відповідальності за недостовірне декларування і вніс законопроєкт №4651, який передбачає відновлення тюремного покарання за брехню в декларації, до парламенту як невідкладний.
3 березня комітет розглянув законопроєкт №4651 і вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні 15 квітня, у другому читанні і в цілому – 3 червня. Однак під час голосування з голосу було внесено поправки, які дають можливість ухилятися від покарання. Зокрема, декларантам дозволили не вказувати майна членів сім'ї, якщо ті не надали інформації про нього, а також відмовилися ввести покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларації.
В Офісі президента повідомили, що Зеленський не підпише закон у тому вигляді, у якому його ухвалили.