У Держдепартаменті назвали дезінформацією повідомлення про плани США тиснути на Україну для поступок РФ

Політика

Сполучені Штати не планують підштовхувати Україну до поступок РФ в обмін на деескалацію ситуації на її кордоні. Про це у відеозверненні, опублікованому 14 грудня у Twitter посольства США у Києві, заявила заступниця державного секретаря США Керен Донфрід.

"Дозвольте мені повторити те, що ми сказали керівництву України: думка про те, що ми підштовхуватимемо Україну до поступок у переговорах і діалозі з Росією – це чиста дезінформація і до неї треба ставитись відповідно", – сказала Донфрід.

Вона зазначила, що "одна країна не може змушувати іншу змінювати свої кордони та політику". За словами Донфрід, США попередили РФ про серйозні наслідки у разі вторгнення в Україну.

Заступниця держсекретаря США додала, що має намір повторити ці меседжі на переговорах у Москві.

9 грудня Associated Press із посиланням на неназваних представників американської адміністрації повідомило, що США можуть чинити тиск на Україну, щоб досягти часткової автономії тимчасово окупованих РФ територій Донбасу.

Як зазначив колишній посол США у Києві Стівен Пайфер, може йтися про надання проросійським бойовикам контролю над поліцією, сферами охорони здоров'я та освіти. Водночас він заявив, що не бачить, щоб Вашингтон підштовхував Київ до кроків, які "поставили б під загрозу суверенітет України або здатність національного уряду ухвалювати рішення".

У Білому домі спростувала цю інформацію, назвавши повідомлення "абсолютно неправдивим".

На думку радника глави Офісу президента (ОПУ) Олексія Арестовича, Вашингтон не може тиснути на Київ щодо питань, які могли б у перспективі зруйнувати державність України.

"Ніхто не може натиснути на Україну. Тим паче американська сторона, яка постійно підкреслює і підтримує суверенність нашої держави, – сказав він у коментарі "Інтерфакс-Україна". – Я так розумію, [президент США Джо] Байден із [главою Кремля Володимиром] Путіним про щось домовився. І, можливо, там будуть часткові послаблення для російської сторони. Для того, щоб вона пішла на мирову. Але, найімовірніше, вони стосуватимуться гуманітарних питань".

Донфрід 13 грудня була у Києві з робочим візитом перед поїздкою до Москви. Вона зустрілася із главою МЗС України Дмитром Кулебою. Співрозмовники скоординували позиції Вашингтона та Києва напередодні візиту помічниці держсекретаря до РФ, зазначили в українському зовнішньополітичному відомстві.

Після візитів до Києва та Москви Донфрід вирушить до Брюсселя, щоб проконсультуватися із союзниками по НАТО та партнерами по ЄС щодо зусиль стосовно пошуку дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти та докази, надані Україною.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Наразі через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково.
Під час візиту до Москви 11–13 жовтня 2021 року заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд зустрілася із заступником глави адміністрації президента РФ Дмитром Козаком. Він описав діалог із Нуланд як "ґрунтовний і конструктивний", зокрема сторони домовилися продовжити взаємні консультації щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. За словами Козака, під час переговорів США підтвердили позицію про те, що без узгодження майбутніх параметрів автономії чи особливого статусу Донбасу у складі України суттєвий прогрес у врегулюванні конфлікту навряд чи можливий.
У МЗС України спростували інформацію про переговори Нуланд у Москві про особливий статус ОРДЛО.
В ОПУ повідомили, що президент України Володимир Зеленський 9 грудня під час телефонної розмови презентував Байдену бачення імплементації Мінських домовленостей.