Візит у Монголію 2–3 вересня був першою поїздкою Путіна до країни, яка визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, відколи в березні 2023 року МКС видав ордер на його арешт через депортацію українських дітей у РФ.
За словами Зеленського, якщо Монголія не поважає міжнародного права, то вона і приймає Путіна, незважаючи на ратифікацію країною Римського статуту.
Такі дії – це відповідь, поважає Монголія міжнародне право чи ні, підкреслив президент України.
"Ні, не поважають. Вони Путіна поважають більше, ніж міжнародне право. Більша повага Монголії сьогодні демонструється до вбивці, ніж до міжнародного права. До війни, ніж до миру", – зазначив Зеленський.
Він додав, що якщо кілька країн не поважають міжнародного права, то це не означає, що не буде відповідальності тієї чи іншої людини.
Контекст
Монголія підписала й ратифікувала Римський статут. Отже, вона зобов'язана виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. У МКС напередодні візиту Путіна нагадали Монголії про її зобов'язання перед судом.
У Кремлі заявляли, що "не переймаються" через візит Путіна в Монголію. Там наголосили, що в Москви "чудовий діалог із друзями в Монголії", а всі аспекти цієї поїздки ретельно готували.
У МЗС України назвали "ударом по МКС" невиконання Монголією обов'язкового ордера на арешт Путіна й заявили про наслідки для Улан-Батора.
Влада Монголії пояснила відмову заарештувати Путіна енергетичною залежністю від Росії й політикою нейтралітету. Офіційний представник уряду Монголії повідомив, що країна імпортує 95% нафтопродуктів і понад 20% електроенергії із сусідніх країн і ці постачання мають для неї вирішальне значення. Окрім того, за його словами, Монголія "завжди дотримувалася політики нейтралітету в дипломатичних відносинах".