"Водночас ми очікуємо, що оператор NS2 також залишатиметься під санкціями. У свою чергу національна акціонерна компанія системно працює над вирішенням національних завдань, що стоять перед нафтогазовою галуззю України", – написав Білявський.
Він розповів про п'ять пріоритетів компанії.
"1. Ресурси – організація ефективної роботи "Укргазвидобування".
2. Інфраструктура – зупинка "Північного потоку – 2"; перенесення точок прийому/передачі газу із західного на східний кордон; розблокування поставок природного газу з країн Центральної Азії; диверсифікація.
3. Ринок – протидія зловживанням; пошук балансу інтересів виробника і споживача; щирий і конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами.
4. Управління активами – досягнення беззбитковості; мобілізація і підтримка професіоналів галузі; прозора взаємодія з міжнародними партнерами.
5. Інвестиції – ми робимо все, щоб стати ефективною платформою для міжнародних інвесторів, які мають цінний управлінський досвід. Це особливо важливо для подолання наслідків пандемії, за рахунок відкриття нових робочих місць і збільшення фінансової достатності регіонів", – перерахував керівник.
Він підкреслив, що ці цілі, як і зупинення "Північного потоку – 2", є базисом енергетичної безпеки України.
Контекст
Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко, а також "десятки українських парламентаріїв і представників громадськості" звернулися з відкритим листом до США і країн ЄС, закликавши їх зберегти санкції проти проєкту газопроводу "Північний потік – 2", повідомили 20 травня в НАК.
"Північний потік – 2" залишається основною геостратегічною загрозою для України та Європи. Ми закликаємо сторони у Вашингтоні, Берліні та Брюсселі, наділені повноваженнями і відповідальністю, застосувати всі засоби, необхідні для зупинки цього проєкту", – ідеться в листі.
Про те, що адміністрація президента США Джо Байдена поки не вводитиме санкцій щодо Nord Stream 2 AG, повідомило 18 травня видання Axios. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. Адміністрація Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2".
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020-го, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що планують ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
+10 Київ
