"Кажуть одне, роблять інше". У Кремлі прокоментували нові санкції США

Світ

Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи нові санкції США проти Росії, заявив у коментарі "Інтерфаксу" 21 травня, що в цьому "треба розібратися".

Так він відповів на запитання, чи врахує цей крок Вашингтона Москва, готуючи рішення про ймовірну зустріч президента РФ Володимира Путіна із президентом США Джо Байденом.

За словами Пєскова, "у колег усе як завжди: говорять про одне, роблять інше".

Спікер додав, що у РФ "подивляться, як їм буде краще".

Контекст

Сполучені Штати 21 травня занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад.
Під обмеження потрапили компанії "Мортранссервис" і "Самарский теплоэнергетический имущественный фонд", федеральний державний бюджетний заклад "Морская спасательная служба", а також 13 суден: "Академик Черский", "Артемис оффшор", "Бахтемир", "Балтийский исследователь", "Финвал", "Капитан Беклемишев", "Мурман", "Нарвал", "Сивуч", "Спасатель Карев", "Умка", "Владислав Стрижов", "Юрий Топчев". Ці компанії і судна пов'язані з будівництвом газопроводу "Північний потік – 2", зазначає РБК.
У списку немає компанії – оператора проєктуNord Stream 2 AG і її генерального директора, приятеля президента Росії Володимира Путіна, колишнього офіцера східнонімецької розвідки Маттіаса Варніга.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що його адміністрація не вводитиме санкцій щодо компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2".
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020-го, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що планують ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.