На думку нардепів, ухвалення Радою заяви "сприятиме посиленню міжнародного тиску на посадових осіб Білорусі".
У пояснювальній записці зазначають, що Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, запропонував бойовикам "ЛНР" приїхати до Мінська й допитати затриманого опозиційного журналіста Романа Протасевича щодо його можливої участі в боях на Донбасі.
Заява передбачає "невизнання виборів президента Білорусі, засудження співпраці з терористами ОРДЛО".
Україна також "закликає демократичні країни світу до продовження та посилення політичного та економічного тиску на Білорусь і до запровадження персональних санкцій щодо посадовців Білорусі".
Ініціаторами постанови стали четверо нардепів від "Європейської солідарності" (Олексій Гончаренко, Ірина Фріз, Софія Федина, Микола Княжицький), депутатка від "Голосу" Юлія Клименко, позафракційна Оксана Савчук та член групи "За майбутнє" Ігор Гузь.
Контекст
Відносини Києва й Мінська зіпсувалися після президентських виборів у Білорусі 2020 року. Україна, як і низка інших країн, не визнала Лукашенка легітимним главою республіки, а також засудила насильство проти учасників протестів у країні. У листопаді Україна приєдналася до санкцій ЄС проти влади Білорусі.
12 серпня минулого року Офіс генерального прокурора України звернувся в Генпрокуратуру Білорусі із запитами про видавання затриманих під Мінськом 28 представників приватної військової компанії "Вагнер" (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". Однак 14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Через це рішення Міністерство закордонних справ України 17 серпня вперше в історії відносин із Білоруссю викликало для консультацій до Києва посла в Мінську Ігоря Кизима.
26 травня 2021 року Україна припинила авіасполучення з Білоруссю, а 28 травня заборонила білоруським літакам використовувати повітряний простір України.
Рішення ухвалили у зв'язку із ситуацією, що склалася 23 травня під час виконання авіакомпанією Ryanair рейсу Афіни – Вільнюс, і з метою гарантування безпеки польотів і пасажирів. Після примусового приземлення літака в аеропорту Мінська (нібито через мінування) білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
Лукашенко стверджував, що Протасевич і Сапега "вбивали людей на Донбасі". Однак засновник полку "Азов" Андрій Білецький розповів, що журналіст приєднався до українських добровольців як військовий кореспондент. Батьки Протасевича теж кажуть, що на Донбасі він був як журналіст і фотограф.
"Генпрокуратура" терористичної організації "ЛНР" заявляла, що звернулася до Білорусі з проханням передати їй Протасевича. 1 червня Лукашенко погодився, щоб терористи "ЛНР" допитали Протасевича. "Ласкаво просимо до нас, будь ласка, поставте їм запитання", – сказав він.
16 червня так званий генеральний прокурор "ЛНР" Сергій Горенко заявив, що "ЛНР" вдалося провести "слідчі дії" з Протасевичем.
Сам Протасевич 3 червня в ефірі білоруського державного каналу говорив, що 2014 року був на Донбасі журналістом при "Азові", не входив у штат та не був у зоні бойових дій.
0 Київ
