Політика

У Росії зростає кількість випадків неонацизму і ксенофобії, державні ЗМІ це підтримують – постпред України у Відні

1 жовтня 2021, 16.31 Этот материал также можно прочитать на русском

Цимбалюк зазначив, що РФ "трансформувала територіальний експансіонізм у державну політику" Фото: mfa.gov.uа

У Росії фіксують безпрецедентне збільшення радикалізму, ненависті, агресивного націоналізму, неонацизму і ксенофобських проявів, які підтримують державні ЗМІ, заявив на засіданні постійної ради ОБСЄ представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк. Про це повідомляє "Укрінформ".

"Спроба Росії постати головним борцем із нацизмом і неонацизмом, широко прославляючи сталінізм, який вчинив ті ж злочини проти цілих націй, виглядає цинічною і лицемірною", – сказав представник України.

Він зазначив, що Росія намагається налагодити зв'язки із сучасними ультраправими політичними силами у світі, щоб посилити геополітичний вплив, і підтримує авторитарні режими. Цимбалюк нагадав, що питання боротьби з агресивним націоналізмом порушує держава, яка "трансформувала територіальний експансіонізм у державну політику".

У своєму виступі посол відповідав на заяву делегації РФ на тему: "Зростання неонацизму в зоні ОБСЄ як наслідок Мюнхенської угоди 1938 року". Цимбалюк зазначив, що це вже не вперше, коли російська делегація висуває на порядок денний питання Мюнхенського пакту, називаючи його актуальним.

Зі свого боку, Цимбалюк закликав російську делегацію поговорити і про пакт Молотова – Ріббентропа 1939 року, "згідно з яким два тоталітарні режими – нацистський і радянський – погодилися розділити Європу і почали як союзники те, що згодом стало найкривавішою війною в історії людства, – Другу світову війну".

"Урок Мюнхенського пакту полягає в тому, що умиротворення агресора викликає подальшу агресію. Проєктуючи цей урок на реальність, ми звертаємо увагу на те, що у 2014 році Російська Федерація направила свої війська та агентів для незаконної окупації частин України – Кримського півострова і Донбаського регіону, спробувала силою змінити державні кордони і з тих пір продовжує підтримувати бойові дії на Донбасі своїми регулярними військами, найманцями, проксі-силами і військовою технікою", – нагадав Цимбалюк.

Представник України закликав міжнародну спільноту рішуче притягнути російського агресора до відповідальності й застосувати всі необхідні інструменти, щоб змусити його повернутися до принципів міжнародного права та основних принципів європейського порядку безпеки.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази.
23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина вирішили розділити сфери впливу в Східній Європі та підписали договір про ненапад. Документ відомий як пакт Молотова – Ріббентропа, за прізвищами міністрів закордонних справ СРСР і Німеччини, які поставили під ним підписи. За тиждень після укладення пакту Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. Закінчилася війна 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії.
У 1941 році Німеччина із союзниками, всупереч договору, напала на СРСР. Період із 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року в російській історіографії називають Великою Вітчизняною війною.
У РФ стверджують, що СРСР "ніколи не був союзником гітлерівської Німеччини" і вимушено підписав договір про ненапад. У МЗС Росії 2019 року заявили, що цей крок дав змогу Радянському Союзу відтермінувати початок війни майже на два роки і зміцнити обороноздатність країни, "у такий спосіб було врятовано сотні тисяч життів".
1 липня 2021 року президент РФ Володимир Путін підписав запропонований ним і ухвалений Держдумою закон про заборону публічного ототожнення ролі СРСР і нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Відповідні поправки внесли до федерального закону "Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років".
До цього Путін неодноразово заявляв про неприпустимість "спотворення історичної пам'яті" про роки Великої Вітчизняної війни та ролі СРСР у ній.