Про це йдеться в коментарі спікера Міністерства закордонних справ Олега Ніколенка, опублікованому 24 березня на сайті МЗС України.
"Міністерство закордонних справ України сьогодні направило МЗС Білорусі офіційну ноту про рішення української сторони скоротити кількість персоналу посольства Білорусі в Україні до п'яти осіб. Дипломатична акредитація решти співробітників білоруського посольства скасовується, а їхнє та членів їхніх родин перебування на території України оголошується небажаним", – наголосив Ніколенко.
Крім того, після повернення білоруських дипломатів в Україну за принципом взаємності для них встановлюють дозвільний режим пересування за межі 40-кілометрової зони від центру Києва, додав представник МЗС.
Також Україна анулювала екзекватуру почесного консула Білорусі у Львові.
"Такі рішення є відповіддю нашої держави на недружні дії Білорусі щодо співробітників дипломатичних установ України в Мінську та Бресті, – пояснив Ніколенко. – Застерігаємо білоруську владу, що будь-які її подальші недружні кроки щодо України отримають рішучу відповідь".
Контекст
У МЗС Білорусі повідомили 23 березня, що влада республіки ухвалила рішення про вислання 12 українських дипломатів із країни та закриття Генерального консульства України у Бресті. У заяві йдеться, що консульство у Бресті білоруська сторона вирішила закрити "у зв'язку з фактичною відсутністю персоналу", низці українських дипломатів "запропонували" покинути Білорусь протягом 72 годин. Дипломатичний склад у форматі 1+4 (посол Ігор Кизим та четверо співробітників дипмісії) "може спокійно продовжувати свою роботу відповідно до цілей, визначених Віденськими конвенціями", ідеться в повідомленні.
Прессекретар МЗС Білорусі Анатолій Глаз звинуватив українських дипломатів у діяльності, "несумісній із дипломатичним статусом", але доказів не навів. Крім того, він звинуватив Україну в "численних недружніх діях", які нібито відбувалися з 2020 року.
Напередодні, 22 березня, у Комітеті державної безпеки (КДБ) Білорусі звинуватили половину українських дипломатів у шпигунстві та заявили, що ліквідували "резидентуру України".
За словами Ніколенка, білоруська сторона записала до "шпигунів" співробітників українського посольства в Мінську, які офіційно представляють різні відомства України (Міноборони, СБУ, Держприкордонслужбу), до того ж виклала у відкритий доступ їхні персональні дані. "До війни ці люди проводили сотні зустрічей з офіційними представниками Білорусі. Таку діяльність навряд можна назвати "під прикриттям", – наголосив Ніколенко.
Російські війська з першого дня повномасштабної війни – 24 лютого – атакують Україну не лише зі своєї території, а й із території Білорусі. Звідти систематично завдають ракетних ударів по військових та цивільних об'єктах в Україні, а російські літаки, які скидають авіабомби на українські населені пункти, базуються, зокрема, на білоруських аеродромах.
Генштаб Збройних сил України 20 березня повідомив, що фіксує ознаки підготовки збройних сил Республіки Білорусь до прямого вторгнення на територію України. За інформацією заступниці міністра оборони України Ганни Маляр, білоруські військовослужбовці не хочуть воювати проти України та готові здаватися в полон у разі їх використання під час вторгнення в Україну.