Політика

Україна ратифікує Стамбульську конвенцію 2022 року – віцепрем'єрка Стефанішина

4 січня 2022, 12.33 Этот материал также можно прочитать на русском

Конвенція не має нічого спільного з питаннями гендерної ідентичності, вона стосується виключно захисту осіб, які страждають від домашнього насильства, пояснюють у Раді Європи Фото: marsh-zhinok.com.ua

Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина впевнена, що Стамбульську конвенцію буде ратифіковано в Україні 2022 року. Про це вона сказала в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Вона наголосила, що і уряд, і президент підтримали ратифікацію Стамбульської конвенції і, ймовірно, у другому півріччі цей законопроєкт подадуть до парламенту.

"Я як віцепрем'єрка, яка координує цей процес в уряді, вважаю, що для ратифікації слід обрати правильний час. Ми на початку 2022 року сконцентруємося на комунікаційній кампанії, на роботі з депутатським корпусом і перше півріччя проведемо під егідою налагодження консенсусу щодо ратифікації та подальшого внесення закону в парламент", – пояснила Стефанішина.

Зокрема, зазначила вона, в уряді сформували застереження до конвенції, із якими документ подаватимуть на ратифікацію. Вони є квінтесенцією всіх дискусій із різними сторонами – із консервативним крилом суспільства, із релігійною спільнотою та з експертним середовищем.

"Вони передбачають, що положення конвенції жодним чином не впливають на положення Конституції України, що конвенція не стосується будь-яких питань гендерної ідеології або ідентичності, і, відповідно, це застереження знімає різночитання положень самої конвенції", – сказала посадовиця.

Також віцепрем'єрка розповіла, що отримала лист від генерального секретаря Ради Європи, який офіційно роз'яснює від імені РЄ зміст конвенції.

"У цьому листі підтверджується, що конвенція не має нічого спільного з питаннями гендерної ідентичності, що вона стосується виключно можливості захисту осіб, які страждають від домашнього насильства, вона дає додаткові інструменти міжнародного співробітництва та захисту наших громадян за кордоном. Крім того, це дає можливість Україні стати об'єктом загальноєвропейського моніторингу", – додала Стефанішина.

Контекст

Конвенцію Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством відкрили для підписання 11 травня 2011 року у Стамбулі. Її ратифікувало понад 30 країн.
2021 року Туреччина вийшла зі Стамбульської конвенції. Причиною, як заявляли в управлінні зв'язків із громадськістю президента Туреччини, стало "захоплення конвенції групою людей, які намагаються нормалізувати гомосексуальність, що несумісне із соціальними та сімейними цінностями Туреччини".
Україна підписала конвенцію 2011 року, але документа так і не ратифікувала. 2020-го та 2021 року ратифікація Стамбульської конвенції була однією з основних вимог Маршу жінок, активісти також виходили з цією вимогою на окремі мітинги.
Наприкінці 2020 року генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила, що в Україні зріс рівень домашнього насильства через безробіття, карантин та інші причини. Вона закликала Україну та ООН прискорити ратифікацію Стамбульської конвенції.
25 листопада 2021 року громадські організації повторно зареєстрували на сайті Офісу президента електронну петицію із закликом ратифікувати Стамбульську конвенцію в Україні. 2020 року така петиція вже набирала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів, і президент Володимир Зеленський обіцяв подати законопроєкт про ратифікацію документа до Верховної Ради. Цього досі не сталося.
У нинішній петиції йдеться про те, що громадські організації протягом двох років співпрацювали з органами держвлади та міністерствами для ратифікації документа. Проте досі проєкту про ратифікацію конвенції не внесли до порядку денного Верховної Ради.
30 листопада 2021 року Зеленський наголосив, що й далі підтримує приєднання України до конвенції та очікує на завершення підготовки документів, щоб подати законопроєкт на розгляд парламенту.