Український інститут нацпам'яті пропонує проводити засідання українсько-польського форуму істориків тільки в Україні

Український інститут нацпам'яті пропонує проводити засідання українсько-польського форуму істориків тільки в Україні В УІНП нагадали, що питання минулого треба залишити історикам
Фото: ЕРА

Український інститут національної пам'яті не може гарантувати українським дослідникам на польській території ні свободи слова, ні безпеки, заявили у відомстві.

У зв'язку з ухваленням у Польщі закону про Інститут національної пам'яті Український інститут національної пам'яті (УІНП) пропонує проводити зустрічі польських та українських істориків тільки в Україні. Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Традиційно українсько-польський форум відбувався двічі на рік по черзі – в Україні й Польщі.

"Ми не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території або навіть безпеку їх перебування там. Тому звертаємося до польських колег із пропозицією щодо продовження історичних дискусій на території України", – зауважили в УІНП.

В інституті наголосили, що дискусії про минуле мають залишатися прерогативою істориків, а не політиків.

"Адже саме зважена професійна розмова, а не гучні політичні заяви, є однією з основ для порозуміння між народами", – ідеться в заяві.

26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат.

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободу слова і переконань.

Поправки передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, воєнних злочинах або злочинах проти людяності. Заборонено використовувати словосполуку "польський табір смерті", описуючи концтабори, що існували на території окупованої Німеччиною Польщі.

Також закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Будь-якого громадянина країни або іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.

Президент України Петро Порошенко зазначив, що закон не відповідає стратегічному партнерству між Україною і Польщею.

Верховна Рада 6 лютого ухвалила проект постанови, яким відповіла парламенту Польщі на внесення поправок до закону про Інститут нацпам'яті. У заяві йдеться, що парламент України "з розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняв рішення Сейму".

"Верховна Рада України категорично не сприймає та відкидає політику подвійних стандартів і нав'язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського і комуністичного", – наголошено у зверненні.

У МЗС Ізраїлю заявили, що закон "заперечує історичну правду". В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати