-2 Київ
Критика українського закону "Про освіту" була "непропорційно роздмуханою". Про це заявила заступник гендиректора Єврокомісії з питань політики сусідства та переговорів про розширення Катаріна Матернова 10 березня на Брюссельському форумі, повідомляє "Радіо Свобода".
"Проблема мовних меншин була тільки незначною часткою значно ширшої, засадничої реформи системи освіти українських дітей. Гадаю, це було одним із тих питань, яке дещо непропорційно роздмухане, адже є рекомендація Венеціанської комісії, де йдеться саме про захист мов меншин", – сказала Матернова.
Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння майбутнім національних меншин в Україні.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що буде блокувати зближення України з ЄС і НАТО, поки Київ не внесе змін до документів.
Ініціативу подали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни у 7-му статтю – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не стала наполягати на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У Євросоюзі заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії.
14 лютого 2018 року Кабмін подав у Верховну Раду законопроект, у якому запропонував продовжити перехідний період упровадження мовної статті закону "Про освіту".
16 лютого Сіярто наполіг, що Україна має припинити дію документа і почати переговори із закарпатськими угорцями.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що Угорщина політизує ситуацію навколо мовної статті українського закону.
