Вирок буде оприлюднено після 20 червня, повідомили активісти. Точний час оголосять пізніше.
Як розповіла виконавча директорка Фундації Dejure Марина Хромих, суд вирушив у нарадчу кімнату.
На її думку, для такої справи, як ця, приблизно місяць на ухвалення вироку – нормальний строк.
"Зради тут точно немає. Узагалі розгляд був досить динамічним: засідання відбувалися регулярно, суддя не давала можливості затягувати процес і так далі. Судовий розгляд почався ще в серпні 2020 року. Відбулися десятки засідань, розглянуто приблизно 200 томів справи, вислухано 24 свідків, сімох експертів та одного спеціаліста. Витримано нескінченну кількість годин ниття і брехні від Мангера, Левіна та їхніх захисників", – написала вона.
Судовий розгляд розпочався ще у серпні 2020 року. Відбулися десятки засідань, розглянуто близько 200 томів справи, вислухано 24 свідки, 7 експертів та 1 спеціаліста.
Витримано нескінченну кількість годин ниття та брехні від Мангера, Левіна та їх захисників.
Мангер і Левін на засіданні виступили з останнім словом, обидва заперечували провину, пише "Українська правда".
"Потрібно щось казати, але я скажу лише одне речення. Я цього не робив", – заявив Мангер.
Левін просив мінімального покарання – два-три роки позбавлення волі, тоді як прокуратура для нього та для Мангера просить по 10 років позбавлення волі, пише ЗМІ.
"10 років – це забагато. Я не маю жодного стосунку до цієї справи. Сиджу, тому що я, так би мовити, добра людина. Не зміг там промовчати, там промовчати. Десь переграли мене, перехитрили, сам винний – відповідай. Я своїх ніколи не кидаю", – заявив він.
За словами Левіна, засуджений за організацію нападу Сергій Торбін (після початку повномасштабної війни його випустили з місць позбавлення волі і він вирушив на фронт) на момент нападу "був своїм" для нього.
"Але якби він мені сказав правду [про кислоту], я б не дав [грошей]. Тому що це свавілля, а на свавілля я б ніколи не пішов", – запевнив Левін.