Законопроєкт зареєстрували в парламенті 30 січня, сьогодні народні депутати розглядали його за прискореною процедурою.
За ухвалення документа за основу проголосувало 257 нардепів, за "в цілому" – 264.
Нардеп від "Слуги народу", голова комітету Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький описав у Facebook найголовніші, на його думку, зміни у законопроєкті.
"Захисник чи захисниця, чиї репродуктивні клітини зберігаються у кріобанках, мають визначити в заповіті відповідальну особу на випадок смерті. У разі загибелі захисника чи захисниці репродуктивні клітини коштом держави зберігаються протягом трьох років. Після закінчення цього терміну подальше зберігання може бути продовжене коштом іншої особи, яка вказана в заповіті", – написав він.
На сайті "Слуги народу" повідомили також про ухвалення в першому читанні 7 лютого законопроєкту №10450, який потрібен для визнання батьківства й поширення пільг на дітей, які з'явилися з таких клітин.
Контекст
В українському сегменті соцмереж 26 січня спалахнуло обговорення нібито заборони на використання сперми військових після їхньої загибелі. Відповідний закон 3496-IX Верховна Рада ухвалила ще в листопаді минулого року (президент підписав документ 21 грудня 2023 року, але він набуде чинності лише 23 березня 2024 року), однак нова дискусія через нього почалася після поста у Facebook юристки Олени Бабич.
Скандал навколо закону виник через норму, згідно з якою в разі загибелі або визнання померлою людини, репродуктивні клітини якої зберігають, їх зберігання припиняють із подальшою утилізацією.
Віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина з партії "Слуга народу" заявила, що в "парламенту є півтора місяця, щоб виправити ганебну помилку".
На скандал відреагувала одна з авторів закону, нардепка від "Слуги народу" Оксана Дмитрієва. Вона пояснила, що суть її законопроєкту була в тому, щоб дати можливість військовим зберігати свої репродуктивні клітини коштом держави, а не за власні гроші, як вони робили до цього. Водночас, за словами Дмитрієвої, в першій редакції тексту, який вона готувала, не було жодних норм про утилізацію в разі загибелі власника репродуктивних клітин. Відповідну поправку внесли вже до другого читання, і її підтримали в Раді.
Згідно з порівняльною таблицею проєкту, опублікованою на сайті Ради, автором поправки є Радуцький.
+1 Київ
