Вільнюський саміт НАТО став розчаруванням 2023 року

Політика

Саміт Північноатлантичного союзу, який відбувся 11–12 липня у Вільнюсі (Литва), став розчаруванням 2023 року, за його підсумками Україна не дістала навіть умовного запрошення до Альянсу, відкладеного до завершення повномасштабної російської агресії. Про це йдеться в аналітичній статті, опублікованій 22 грудня у Facebook Київського безпекового форуму.

"Лідери НАТО схвалили рішення про необов'язковість для України проходження на шляху до членства етапу ПДЧ і сформували замість комісії Україна – НАТО (КУН) раду Україна – НАТО (РУН), основною відмінністю якої стала рівність прав членів Альянсу й України, – ідеться в повідомленні. – Хоча на фоні багаторічної роботи в рамках КУН і виконанням різноманітних річних національних планів ці рішення не видаються такими історичними, вони все ж таки стали корисними. Рівність прав у РУН зробила неактуальними спроби Угорщини блокувати її роботу, а вилучення політичних питань (у тому числі тих, що стосуються прав національних меншин) з адаптованої річної національної програми з передачею їх на рівень ЄС позбавило Будапешт можливості штучного блокування руху України в НАТО на підставі незадоволення правами угорців в Україні".

Водночас не змінилася негативна позиція США щодо запрошення України в НАТО, про що свідчать останні заяви американського президента Джо Байдена, наголосили у КБФ.

"Це ставить під сумнів прийняття історичного рішення в липні 2024 року у Вашингтоні під час наступного саміту Альянсу", – ідеться в повідомленні.

Як вказали у КБФ, компромісні пропозиції відомих американських експертів про можливість запрошення України до початку переговорів щодо членства у Вашингтоні з відтермінуванням остаточного політичного рішення про вступ України в НАТО до кінця війни або з обговоренням географії поширення ст. 5 Вашингтонського договору на території держави, як і пропозиції ексгенсека НАТО Андерса Фог Расмуссена про те, що Україна може приєднатися до НАТО без окупованих територій, поки не мають відгуку в Білому домі.

Контекст

Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі й НАТО закріплено в Конституції з лютого 2019 року.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого вказано, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Однак плану дій щодо членства Україні не надали.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року (наступного року після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну), ідеться, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки в ньому немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і будуть виконані відповідні умови", – ідеться в комюніке.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.
Президент України Володимир Зеленський назвав "маячнею" і "фантазією" ідею часткового вступу країни в НАТО.