Висновок Венеційської комісії може бути підставою для відставки суддів КСУ – Веніславський

Представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський вважає, що оцінка роботи КСУ, викладена у висновках Венеційської комісії щодо реформування суду, може бути підставою для відставки суддів КСУ.

Таку думку він висловив у коментарі УНН 14 грудня.

На думку Веніславського, висновки Венеційської комісії "ще раз підтвердили", що КСУ з низкою порушень ухвалив невмотивоване і необґрунтоване рішення.

Веніславський зазначив, що 2019 року всі судді Конституційного суду Молдови пішли у відставку після схожого за змістом, але "слабшого" висновку Венеційської комісії.

"У даному випадку фактично найвищий за авторитетом орган у сфері верховенства права сказав, що фаховий рівень суддів КС України є таким, що вони не можуть виписати обґрунтоване, мотивоване рішення без порушень. Це оцінка, що мусила б мати неминучим наслідком відставку всього Конституційного суду, окрім суддів, які голосували проти цього рішення", – додав він.

Перший терміновий висновок щодо КСУ Венеційська комісія оприлюднила 9 грудня. Комісія розкритикувала рішення КС України про скасування частини положень антикорупційного законодавства, але підкреслила: конституційної ролі КСУ мають дотримуватися і Верховна Рада мусить виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема в судовій системі.

У другому терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду України, опублікованому 10 грудня, Венеційська комісія розглядала рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року як вказівку на те, що реформа КСУ є виправданою.

Обидва висновки Венеційська комісія підготувала на запит президента України Володимира Зеленського.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Керівник агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонував визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.

Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкту до рішення Венеційської комісії.