"Багато говорять щодо цього, але я думаю, що запуск потоку – справа вже вирішена, починаючи з того часу, коли адміністрація [президента США Джо] Байдена вирішила не вводити нових санкцій проти компаній, які займаються його добудовою", – заявив він.
Волкер працює в компанії BGR Group, яка лобіює інтереси "Північного потоку – 2", він говорив, що не бере участі в цьому лобізмі, і знову підкреслив, що є противником запуску газопроводу.
"Моя позиція щодо "Північного потоку" завжди була вичерпно чіткою і публічною, я не підтримував його запуску, нехай зараз це вже справа вирішена", – підкреслив Волкер.
На його думку, зараз потрібно сконцентруватися на тому, що буде робити ЄС і зокрема Німеччина для посилення незалежності та суверенітету України. Важливо також те, як ЄС "буде переконуватися в тому, що Росія не стане практикуватися в політичному впливі на Україну, використовуючи цю нову, досить потужну можливість впливу".
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Агентство Bloomberg повідомило 25 червня, що США і Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України та компенсувати транзитні збори після запуску газопроводу.
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії та як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій. Зеленський має намір говорити про цей газопровід під час зустрічі з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель 12 липня.
0 Київ
