$38.62 €41.72
menu closed
menu open
weather +5 Київ

"За релігійними переконаннями". Суддя ОАСК дозволив колезі подавати декларації в паперовій формі, експерти вважають, що це підриває електронне декларування

"За релігійними переконаннями". Суддя ОАСК дозволив колезі подавати декларації в паперовій формі, експерти вважають, що це підриває електронне декларування Брагіна – чинна суддя, яка щодня використовує в роботі електронний підпис
Скріншот: telekritika.ua
Суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій дозволив своїй колезі, судді Київського адмінсуду Олександрі Брагіній подавати декларації не в електронній, а в паперовій формі. Його рішення від 17 січня опублікував 3 лютого аналітичний центр Фундація Dejure.

Відповідно до рішення, Нацагентство з питань запобігання корупції зобов'язане прийняти письмову декларацію Брагіної і вважати, що вона належно виконала свої зобов'язання щодо декларування.

Рішення суддя ОАСК обґрунтував тим, що позивачка не може заповнити електронну декларацію, оскільки вона не має електронного підпису – від нього вона офіційно відмовилася в серпні 2019 року "за релігійними переконаннями".

У центрі звернули увагу на те, що Олександра Брагіна – чинна суддя, яка щодня ухвалює десятки рішень і підписує їх електронним підписом. Проте саме для декларацій використати електронний підпис суддя відмовляється за релігійними переконаннями.

Це рішення створює небезпечний прецедент і ламає всю логіку електронного декларування, наголосили експерти.

"Із 2016-го Україна відмовилася від паперових декларацій і перейшла на електронні, які автоматично з'являються на сайті НАЗК і доступні всім. Ця прозорість є ключовою особливістю декларування, дієвим способом запобігання корупції та громадського контролю статків чиновників. Надання можливості повернутися до паперових декларацій повністю перекреслює досягнення цієї реформи", – вважає голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков.

В організації нагадали, що, згідно з ч. 4 ст. 35 Конституції України, ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів із мотивів релігійних переконань.

"Більше того, є сумніви, що у Брагіної дійсно є такі переконання. До 2019-го вона подавала електронні декларації, а потім раптом вирішила, що її релігія це забороняє. У самому рішенні немає посилання на жоден доказ, що в судді дійсно є такі переконання і що декларування їм суперечить. Суд просто повірив позивачці на слово", – зазначили у Фундації Dejure.

Експерти підкреслили, що цим рішенням фактично створюють практику, за якої, щоб уникнути електронного декларування, досить просто заявити про наявність релігійних переконань. Тепер НАЗК має оскаржити рішення ОАСК в апеляції.

"Це рішення – черговий доказ, що ОАСК продовжує вбивати реформи та боротьбу з корупцією в Україні. Нагадаємо, що невідкладний законопроєкт про ліквідацію ОАСК вже майже 10 місяців лежить "під сукном" у парламенті", – додали в центрі.

Наприкінці 2020 року Вища рада правосуддя притягла Брагіну до дисциплінарної відповідальності за образу учасника процесу, до того ж причиною стали якраз релігійні погляди, але не судді, а позивача, повідомляло видання 368.media.

Позивач оскаржував у суді бездіяльність Ірпінського міського відділу ДМС щодо невидання його доньці паспорта у вигляді книжечки. Він запевняв, що будь-яке надання замість імені цифрового номера нібито неприйнятне для православ'я.

Коли чоловік вирішив послатися на закон "Про захист персональних даних", суддя Брагіна його перебила: "Не треба мені розповідати про цей закон, я знаю його напам'ять, на відміну від вас – дилетанта, який зараз мені намагається процитувати положення, витягнуті із закону! Релігійні обряди проводитимете у відповідних закладах, а не в судовому засіданні".

Контекст

Закон про електронні декларації народні депутати ухвалили 2016 року. Електронне декларування доходів державних посадовців було в переліку вимог Євросоюзу для надання безвізу. Електронні декларації може переглянути будь-який громадянин на сайті НАЗК.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і зазначив, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.

Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Очільник агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації депутати ухвалили законопроєкт №4460, який передбачає штраф і обмеження волі, але не тюремне ув'язнення.

У червні 2021 року Верховна Рада посилила відповідальність за недостовірне декларування.