+2 Київ
Відповідно до рішення, Нацагентство з питань запобігання корупції зобов'язане прийняти письмову декларацію Брагіної і вважати, що вона належно виконала свої зобов'язання щодо декларування.
Рішення суддя ОАСК обґрунтував тим, що позивачка не може заповнити електронну декларацію, оскільки вона не має електронного підпису – від нього вона офіційно відмовилася в серпні 2019 року "за релігійними переконаннями".
У центрі звернули увагу на те, що Олександра Брагіна – чинна суддя, яка щодня ухвалює десятки рішень і підписує їх електронним підписом. Проте саме для декларацій використати електронний підпис суддя відмовляється за релігійними переконаннями.
Це рішення створює небезпечний прецедент і ламає всю логіку електронного декларування, наголосили експерти.
"Із 2016-го Україна відмовилася від паперових декларацій і перейшла на електронні, які автоматично з'являються на сайті НАЗК і доступні всім. Ця прозорість є ключовою особливістю декларування, дієвим способом запобігання корупції та громадського контролю статків чиновників. Надання можливості повернутися до паперових декларацій повністю перекреслює досягнення цієї реформи", – вважає голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков.
В організації нагадали, що, згідно з ч. 4 ст. 35 Конституції України, ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів із мотивів релігійних переконань.
"Більше того, є сумніви, що у Брагіної дійсно є такі переконання. До 2019-го вона подавала електронні декларації, а потім раптом вирішила, що її релігія це забороняє. У самому рішенні немає посилання на жоден доказ, що в судді дійсно є такі переконання і що декларування їм суперечить. Суд просто повірив позивачці на слово", – зазначили у Фундації Dejure.
Експерти підкреслили, що цим рішенням фактично створюють практику, за якої, щоб уникнути електронного декларування, досить просто заявити про наявність релігійних переконань. Тепер НАЗК має оскаржити рішення ОАСК в апеляції.
"Це рішення – черговий доказ, що ОАСК продовжує вбивати реформи та боротьбу з корупцією в Україні. Нагадаємо, що невідкладний законопроєкт про ліквідацію ОАСК вже майже 10 місяців лежить "під сукном" у парламенті", – додали в центрі.
Наприкінці 2020 року Вища рада правосуддя притягла Брагіну до дисциплінарної відповідальності за образу учасника процесу, до того ж причиною стали якраз релігійні погляди, але не судді, а позивача, повідомляло видання 368.media.
Позивач оскаржував у суді бездіяльність Ірпінського міського відділу ДМС щодо невидання його доньці паспорта у вигляді книжечки. Він запевняв, що будь-яке надання замість імені цифрового номера нібито неприйнятне для православ'я.
Коли чоловік вирішив послатися на закон "Про захист персональних даних", суддя Брагіна його перебила: "Не треба мені розповідати про цей закон, я знаю його напам'ять, на відміну від вас – дилетанта, який зараз мені намагається процитувати положення, витягнуті із закону! Релігійні обряди проводитимете у відповідних закладах, а не в судовому засіданні".
