Політика

Заступник глави ОПУ: Іноді здається, що розмови про реформи – лише відмовка для отримання Україною ПДЧ у НАТО

10 липня 2021, 15.05 Этот материал также можно прочитать на русском

Україні потрібні "конкретні часові терміни" її євроатлантичних перспектив, зазначив Жовква Фото: Офіс Президента України / Facebook

На саміті НАТО 14 червня Україні вперше за останні 13 років чітко повторили, що країна стане членом Північноатлантичного альянсу й інструментом для цього є план дій щодо членства (ПДЧ), який вона отримає. Про це в інтерв'ю "Телеграфу", опублікованому 10 липня, сказав заступник глави Офісу президента (ОПУ) Ігор Жовква.

За його словами, таке чітке повторення відбулося вперше із саміту НАТО в Бухаресті 2008 року: "Ні в комюніке Уельського саміту 2014 року, ні в комюніке Варшавського саміту 2016-го не було взагалі згадки про ПДЧ і членство України".

Водночас в ОПУ підкреслили, що Україні потрібні "конкретні часові терміни" її євроатлантичних перспектив, "коли нарешті почнеться імплементація рішення Бухарестського саміту 2008 року?"

Жовква зазначив, що Україна "готова робити домашнє завдання і реформувати сектор безпеки та збройні сили", але водночас у Києві "хочуть зрозуміти, скільки ще реформ потрібно здійснити?"

"Чи є вичерпний перелік цих реформ? Форматом ПДЧ передбачено виконання річних національних програм, і Україна вже 13-й рік виконує такі програми. То скільки ще їх нам треба виконати? Президент [Володимир Зеленський] хоче чітко почути, що ще треба зробити і що буде "маркером виконання". На жаль, поки що такого розуміння всіх членів НАТО немає", – підкреслив Жовква.

Він додав, що Україна знає, "які країни ще не сформували необхідний консенсус", як і знає про ті держави, які підтримують її в євроатлантичному спрямуванні.

"Іноді здається, що розмови про реформи – це лише відмовка. Можливо, це наше суб’єктивне враження. Але тоді хотілося б запитати: невже не проведено за 13 років необхідних реформ? Інколи просто здається, що для деяких країн розмови про реформи – це причина просто не казати нам "так", – резюмував заступник глави ОПУ.

Контекст

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення про ПДЧ для України і Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Північноатлантичного союзу. "ПДЧ буде наступним кроком для України і Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено в документі.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, в підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден заявив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити", і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у липні, що Україна хоче мати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслив Кулеба.