Зеленський: Білому шпіцу Лукашенка залишили більше прав, ніж народу Білорусі

Політика

Білорусь досі змушена існувати як "російське генерал-губернаторство", заявив президент України Володимир Зеленський 25 грудня в Литві, куди прибув для участі в заходах із нагоди річниці Січневого повстання. Трансляцію вів Офіс президента.

"У нас один ворог, і це триває вже більше ніж чотири роки повномасштабної війни, більше, ніж роки гібридної війни, більше, ніж панування радянської Москви та імперського Петербурга. Саме тут, у нашій частині Європи, на землях наших народів і, що важливо, у пам'яті людей відбувається протистояння між двома формами ставлення до людей, ставлення до суспільств", – заявив президент.

Він зазначив, що справжню незалежність і справжню захищеність життя білорусам ще треба здобути.

"Поки що білому шпіцу [самопроголошеного президента Білорусі Олександра] Лукашенка залишено більше прав, ніж народу Білорусі. На жаль, був шанс у 2020 році, щоб це змінити. І я впевнений, буде ще шанс. Але тоді підтримки для білорусів було просто недостатньо. А тепер ми всі відчуваємо, наскільки складніше, наскільки дорожче, наскільки небезпечніше стало для всіх через залежність Білорусі від Москви – залежність, що не стає меншою",– сказав Зеленський.

Він зазначив, що влада Білорусі допомагає країні-агресору РФ у її війні проти України, а також є російським полігоном для шантажу Європи і світу.

"Я хочу сказати окремо для народу Білорусі: ви – європейський народ і будете разом з усіма нашими народами в об'єднаній вільній Європі – Європі мирній, Європі сильній. І вас не стерти, нас усіх не стерти", – додав президент України.

Він також подякував білоруським добровольцям, які воюють на боці України.

Контекст

Січневе повстання відбулося у 1863–1864 роках на землях колишньої Речі Посполитої проти Російської імперії. Разом із поляками у повстанні взяли участь литовці, білоруси й українці.
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися чергові вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який обіймав посаду глави Білорусі з 1994 року. За офіційними даними, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами. Їх жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики й далі затримували опозиціонерів.