За словами джерел, президент Володимир Зеленський незадоволений поведінкою Венедіктової в історії з підозрою та судом щодо вибору запобіжного заходу п'ятому президенту Петрові Порошенку. Зокрема, ідеться про те, що Венедіктова "демонстративно пішла у відпустку" і підозру Порошенку підписував її заступник – як писали "Українська правда" та "Ґрати", це був Олексій Симоненко.
Уже після суду щодо обрання запобіжного заходу Венедіктова виступила з відеозверненням, в якому заявила, що підозра Порошенку у держзраді та сприянні діяльності терористичних організацій – "позиція Офісу генерального прокурора, а не заступника генерального прокурора".
Проте, як стверджує один із наближених до ОП депутатів, "Зеленський налаштований по ній негативно. Її міг би захистити [глава Офісу президента Андрій] Єрмак, який і допоміг їй із призначенням, але зараз зайнятий важливішими справами".
У крісло генерального прокурора, імовірно, посадять нинішнього голову СБУ Івана Баканова, пише "Телеграф". У СБУ запитання видання залишили без коментарів, але кілька депутатів не під запис сказало, що Баканов уже давно не проти піти зі спецслужби. Його посаду в цьому сценарії, за словами джерел, має обійняти колишній уповноважений президента з питань контролю за діяльністю СБУ Роман Семенченко.
За даними видання, обговорюють сценарії як звільнення Венедіктової "у нікуди", так і призначення її міністеркою юстиції замість Дениса Малюськи.
Глава Мін'юсту у коментарі виданню стосовно цього сказав, що його "позиція була і залишається незмінною": якщо президент або прем'єр-міністр попросять його подати у відставку, він "без проблем" піде.
Контекст
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України генерального прокурора призначає та звільняє за згодою Верховної Ради президент України. Парламент може висловити недовіру генпрокурору, що приведе до його відставки (таких випадків в історії України було лише два).
Венедіктову призначили главою Офісу генпрокурора 17 березня 2020 року. Це перша жінка на посаді генпрокурора в історії України.
У травні вона заявляла, що готова піти у відставку, якщо так вирішить Верховна Рада або якщо вона вчинить "професійно неетично". "Для людини, яка прийшла з університету, достатньо свободолюбивої, достатньо дорослої жінки, я вам хочу сказати, що в мене крісло електричне. І я прийшла в це крісло не триматися за нього", – говорила вона.
У грудні 2020 року Венедіктова виступила за обмеження можливості звільнення глави Офісу генпрокурора, щоб його не можна було "зняти з політичних мотивів".
"Телеграф" улітку 2021 року писав про ймовірну відставку Венедіктової через те, що нібито в ОП незадоволені відсутністю ув'язнень та результатів у резонансних справах. Повідомляли, що цим питання займається заступник глави Офісу президента Андрій Смирнов. "Українські новини" з посиланням на джерело писали, що Венедіктова у відставку йти відмовлялася, а Зеленський дав їй строк показати результати роботи до кінця року.
Нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев тоді ці чутки спростовував: "У команді [президента] немає претензій до роботи генпрокурорки. З огляду на результати у розслідуванні антикорупційних та інших тяжких злочинів. Уперше за багато років Генпрокуратура почала виконувати координаційну функцію усієї правоохоронної сфери. Реформа Генпрокуратури проходить успішно, а довіра громадян до інституції зростає", – заявляв він.