"Зміни давно назріли". Лісовий оголосив про плани реформувати в Україні систему вищої освіти

"Зміни давно назріли". Лісовий оголосив про плани реформувати в Україні систему вищої освіти Лісовий: Трансформуємо вищу освіту в Україні й наближаємо до європейських стандартів
Фото: pixabay.com

В Україні мають намір трансформувати вищу освіту згідно з європейськими стандартами. Про це міністр освіти і науки України Оксен Лісовий повідомив 23 жовтня у Facebook. 

"Трансформуємо вищу освіту в Україні й наближаємо до європейських стандартів. Зміни в системі вищої освіти давно назріли. Про це говорять студенти й викладачі, керівники ЗВО (закладів вищої освіти. – "ГОРДОН") і роботодавці. Ми бачимо це на прикладі українців, які здобули вищу освіту, але ніколи не працювали за спеціальністю, бо помилилися у виборі або взагалі її не потребували. Інші ж після закінчення ЗВО змушені були здобувати ще якусь неформальну освіту, щоб зрештою отримати фах і знайти роботу", – написав міністр.

Він констатував, що "справжня цінність вищої освіти в Україні знизилася, тож відкладати зміни "на потім" уже просто неможливо".

"Діяти потрібно зараз, якщо ми хочемо, щоб якісна освіта стала ключем до трансформації країни. [...] 20 жовтня уряд запропонував на розгляд ВР законопроєкт, що сприятиме розвитку індивідуальних освітніх траєкторій студентів і вдосконаленню освітнього процесу у вищій освіті. [...] У студентів-контрактників [зокрема] з'явиться можливість регулювати строки навчання. Вони зможуть управляти своєю річною навантаженістю в межах 30–80 кредитів ЄКТС (1 кредит ЄКТС – одиниця вимірювання навчального навантаження студента, необхідного для здобуття визначених результатів навчання. – "ГОРДОН") на рік, тобто завершити бакалаврську програму за три, чотири, п'ять або ж шість років. Це створить більше можливостей для вибору та свободи студентів", – пояснив Лісовий.

Окрім того, за його словами, заклади вищої освіти зможуть на бакалаврському рівні створити міждисциплінарні програми, де в межах однієї галузі вивчають кілька спеціальностей.

"Замість заочної та вечірньої форм здобуття освіти впроваджуємо дистанційну, яка не потребує регламентації й відповідає європейській практиці. Студенти, які нині навчаються на заочній і вечірній формах, зможуть завершити своє навчання. А починаючи із 2024 року, нові вступники вже обиратимуть або денну, або дистанційну форми здобуття освіти", – наголосив міністр.

Лісовий зазначив, що команда Міністерства освіти і науки готова до обговорень і взаємодії: "Пояснювати й чути, дискутувати і слухати".

"Будь-які системні зміни можуть викликати занепокоєння або навіть страх, бо "так завжди було". Але без зміни правил гри ми не отримаємо результату, відмінного від того, який маємо сьогодні. [...] Наша спільна мета – сильна й розвинена держава, а якісна освіта – одна з надважливих і необхідних для цього складових", – заявив він.

Контекст

27 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10092, який пропонує не проводити набору вступників для здобуття ступенів вищої освіти бакалавра й магістра за вечірньою та заочною формами. Згідно з пояснювальною запискою, у 2024 році вишам пропонують орієнтуватися на розвиток дистанційної форми здобуття вищої освіти. Водночас зміни не стосуватимуться студентів, які вже вчаться на вечірній формі чи заочно.

До цього в галузі вищої освіти України вже були деякі зміни. Зокрема, 24 березня 2022 року Рада скасувала державну підсумкову атестацію, зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), єдиний вступний іспит і єдиний професійний вступний іспит у 2022 році. Натомість для вступу на бюджет абітурієнти вперше складали національний мультипредметний тест, а контрактники – подавали мотиваційний лист.

У 2023 році абітурієнти знову складали мультипредметний тест замість ЗНО (можливість скласти НМТ мали, зокрема, українці, які перебували за кордоном).

2024 року українські абітурієнти знову складатимуть мультипредметний тест. Цього разу він міститиме чотири предмети (три обов’язкові й один – на вибір). 

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати