"Вступні випробування 2024. Формат – національний мультипредметний тест, який міститиме чотири предмети (три обов’язкові й один – на вибір). В умовах війни НМТ – це найбільш оптимальний варіант вступних іспитів, який забезпечує рівні умови для кожного вступника, незалежно від місця його перебування", – написав він.
Міністр повідомив, що до переліку обов'язкових предметів додали історію.
"Ми чудово розуміємо, що у країні війна, яка вносить свої корективи в можливість вступників готуватися. Відсутність очного навчання, повітряні тривоги та вимкнення світла… Саме тому у 2024 році програма тестування з історії України охоплюватиме лише період XVI – ХХІ ст. Адже так, у країні війна, і саме цей історичний період є дуже важливим для формування у молоді цілісного розуміння нашого минулого та його зв’язку із сьогоденням", – додав Лісовий.
Тестування, за словами міністра, відбуватиметься протягом одного дня за схемою: два предмети по 60 хв, перерва – і ще два предмети по 60 хв.
"Це дійсно може бути важко, – зазначив Лісовий. – Але чому так? Бо це дає можливість вступникові з’явитися у пункті тестування лише один раз. Не потрібно двічі витрачати час на дорогу, особливо актуально це для тих, хто змушений їхати до сусіднього населеного пункту. Безпека й рівні умови – наш пріоритет".
Лісовий розповів, що законопроєкт, який передбачає проведення НМТ у такому форматі, ще тільки реєструють у Верховній Раді.
"Утім, ми розуміємо, що вступники й педагоги дуже чекали на інформацію про модель вступних іспитів. Тож повідомляємо про формат НМТ уже зараз, щоб усі мали достатньо часу на підготовку", – пояснив він.
Окрім того, як повідомив Лісовий, Міносвіти поступово рухається до нового формату державного підсумкового оцінювання.
"У 2024 році атестацію у дев'ятих і 11-х класах ще не проводитимуть, водночас Український центр оцінювання якості освіти планує зробити пілотну ДПА в деяких четвертих класах. Важливо, що це жодним чином не впливатиме на подальше навчання учнівства. Атестація потрібна для моніторингу якості освіти та у разі потреби – коригування освітньої політики", – резюмував він.