+10 Київ
Автори дослідження запропонували учасникові експерименту не вибирати літери на екрані, на чому зазвичай базується друк через інтерфейс мозок-комп'ютер, а уявити, що він пише рукою.
На момент експерименту пацієнтові було 65 років. У 2007 році він дістав травму спинного мозку, через яку виявився паралізованим нижче від шиї. У 2016 році йому вживили в мозок дві матриці з електродами і запросили до участі в дослідженні.
Сидячи в інвалідному кріслі, чоловік подумки писав від руки зазначені на екрані символи, навчаючи нейромережу, якій надходили дані від матриць. Потім учасник дослідження почав придумувати слова, а нейромережа виводила на екран вгадувані букву за буквою.
Так учені змогли навчити комп'ютер розпізнавати 31 символ: 26 букв англійського алфавіту, кому, апостроф, знак питання, тильду (~) і знак "більше" (>). Швидкість набору становила 90 символів за хвилину.
У дослідженні зазначено, що в разі необхідності набору тексту силою думки вчені раніше використовували дві можливості: рухати курсор до символа і клацати на нього, так працює інвазивний інтерфейс, коли електроди вставлено в мозок. За такого методу можна розраховувати на швидкість приблизно 40 символів за хвилину.
Другий спосіб передбачає використання електроенцефалографії. Людині на голову надягають шапку з електродами, які зчитують активність мозку, коли вона дивиться на екран. На екрані зображено алфавіт, кожна буква якого мерехтить на власній частоті. До електродів передається інформація про те, на яку букву дивиться людина. Цей метод експерименту дав результат 60 символів за хвилину, пояснили в матеріалі.
Обидва способи уявного введення тексту втомлюють людину, до того ж вони дають змогу набрати менше тексту, ніж новий.
