+16 Київ
Журналіст, засновник інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон заявив в ефірі телеканала NewsOne, що не вийшов би на Майдан, якби знав про його наслідки.
"Так, я заявив, що якби знав, до чого призведе Майдан, не вийшов би на нього. Я це підтверджую. За це мене можна як завгодно лаяти – мені все одно, у мене завжди є своя точка зору. Буває, я помиляюся, буває, змінюю свою точку зору – я жива людина", – сказав Гордон.
Він наголосив, що головне, що його стримувало б від участі у протестах, – кількість загиблих на Донбасі після агресії Росії.
"Загинуло понад 10 тисяч людей. За цими цифрами – конкретні долі конкретних людей. Я надивився на матерів і батьків цих хлопців, які загинули. Уявіть, був у них єдиний син, і він загинув. Його більше немає. І якби його смерть зумовила у країні швидкі, класні реформи, якби Україна стала іншою, якби на зміну одним злодіям не прийшли інші, його мама могла б сказати: "Мій син загинув не дарма. Мій син загинув за ось це все". А що вона сьогодні говорить? "Мій син загинув за те, що крадуть більш витончено?" Що зрештою ми маємо? Була одна злодійська влада – прийшла інша така сама, змінилися прізвища – стиль не змінився. Жорстока корупція – корупційна вертикаль знизу доверху, хабарі на хабарах..." – зазначив журналіст.
Він заявив, що виходив на Майдан заради зовсім іншої України.
"Ні, я виходив за іншу Україну. Дивіться, два рази поспіль я стояв на Майданах. Два рази я закликав людей виходити на протести. У 2004 році я вийшов у прямий ефір "5 каналу", єдиного тоді опозиційного, за півтори години після того, як ЦВК офіційно назвав Януковича президентом України. Як ви думаєте, мені було що втрачати? Так, я міг утратити все. Але я не міг сидіти вдома, я поїхав у студію і звернувся до людей: "Виходьте всі! Я не хочу в Росію (нагадаю, це 2004 рік), я хочу в Європу". Двічі я це робив, і двічі граблі мені били в чоло в одну і ту саму точку. Нічого не змінюється!" – сказав Гордон.
На запитання ведучого, чи вийде він на третій Майдан, журналіст відповів, що ні.
Помаранчева революція відбулася наприкінці 2004 року через фальсифікації на виборах. У другому турі голосування на президентських виборах, який відбувся 21 листопада 2004 року, за даними Центрвиборчкому, перемогу здобув прем'єр-міністр Віктор Янукович, а опозиціонер Віктор Ющенко посів друге місце. Ці результати відрізнялися від даних екзит-полів, у країні почалися масові протести, в яких брало участь кілька мільйонів осіб. У підсумку 26 грудня відбувся повторний другий тур виборів, і президентом став Ющенко.
Революція гідності почалася наприкінці листопада 2013 року після відмови української влади підписувати Угоду про асоціацію з Європейським союзом. Протести тривали до кінця лютого 2014 року і закінчилися втечею президента Віктора Януковича. Того самого року в країні відбулися дострокові вибори, главою держави обрали Петра Порошенка. Під час протестів по всій країні загинуло понад 100 осіб.
Після Революції гідності Росія анексувала Крим і розв'язала конфлікт на сході України. За останніми даними ООН, за три роки війни на Донбасі загинуло понад 10 тисяч людей, приблизно 24 тисячі дістало поранення. Серед загиблих – понад 3100 українських військових, повідомляв у серпні начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко.
