70% українців згодні, що Зеленський має залишатися президентом до кінця воєнного стану

Суспільство

Більшість українців не піддає сумніву легітимність президента України Володимира Зеленського. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), оприлюднені 17 червня.

Під час інтерв’ю респондентів просили висловити згоду або незгодну з низкою тверджень. Одне із тверджень: "Зеленський має бути президентом до кінця воєнного стану". У середньому 70% респондентів погодилися із цим, не згодні з твердженням 22%. Залежно від регіону проживання із цим згодні 65–74% респондентів. КМІС зазначає, що, згідно із цими результатами, більшість українців не піддають сумніву легітимність президента.

Більшість українців (56%) радше або повністю схвалюють діяльність Зеленського на посаді президента, радше або повністю не схвалюють – 37%. У попередньому опитуванні у вересні 2023 року 77% схвалювали його діяльність. Відповідно, рівень схвалення помітно знизився, проте залишається на високому рівні, зазначили у КМІС.

Окрім цього, респондентів просили відповісти, яке з восьми слів або словосполучень краще описує ставлення до президента. Є тенденція до зниження частки тих, хто ставиться до президента із захопленням (із 33% у липні 2022 року до 8% зараз), але загалом більшість українців (69%) мають нейтрально-позитивне ставлення.

Більшість українців (58%) згодні з твердженням "Українська влада не повинна йти на компроміси в переговорах. Україна продовжуватиме боротьбу, скільки буде потрібно". Не згодні з таким твердженням 30% респондентів. Частка тих, хто згоден із цим твердженням, знизилася за останні два роки (у травні 2022 року показник був 80%), проте зараз однаково більшість українців за продовження боротьби стільки, скільки буде потрібно. Водночас 65% згодні з твердженням, що результати ймовірних переговорів із Росією має бути винесено на референдум (не згодні із цим – 25%).

Серед українців немає вираженого ставлення до закону про мобілізацію, зазначають у звіті. Респондентів просили висловити згоду або незгоду із твердженням "Я підтримую новий закон про мобілізацію". 34% респондентів погодилися (радше або повністю) з таким твердженням. Водночас 20% радше не погодилися, а 32% зовсім не погодилися. Ще 14% не відповіли на запитання.

"Незгода із твердженням не є тотожною тому, що люди виступають проти (і тим більше не є свідченням ставлення до потреби самої мобілізації чи потреби давати відсіч ворогу). Безумовно, частина з тих, хто не згоден, є саме противниками. Водночас ще частина може не погоджуватися лише з окремими складовими закону або мати стримане, нейтральне ставлення", – роз'яснили у КМІС.

Опитування проводили у межах проєкту MOBILISE із 26 травня до 1 червня 2024 року.

Контекст

Зеленський став президентом України 2019 року. До цього він був актором і продюсером, очолював студію "Квартал 95". На президентських виборах, які відбулися 31 березня 2019 року, за Зеленського проголосувало 30,24% виборців, за його опонента, п'ятого президента України Петра Порошенка, – 15,95%. Вони вийшли у другий тур. У другому турі, який відбувся 21 квітня, за Зеленського проголосувало 73,22% українців, за Порошенка – 24,45%.
Чергові президентські вибори в Україні мали відбутися навесні 2024 року. Однак у ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану вказано, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє із 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські й парламентські вибори.
Деякі політики на Заході, зокрема сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем, вважають, що 2024 року в Україні, незважаючи на російське вторгнення, мають відбутися вибори.
6 листопада 2023 року Зеленський у відеозверненні заявив, що проведення виборів зараз не на часі.
У грудні всі політсили, представлені у Верховній Раді України, дійшли згоди, що вибори в Україні можна провести лише після завершення воєнного стану у країні.