"АнтиПушкін". Рада ухвалила закон, який допоможе Україні позбутися радянської та російської імперської спадщини

"АнтиПушкін". Рада ухвалила закон, який допоможе Україні позбутися радянської та російської імперської спадщини Рада ухвалила закон, який допоможе позбавити Україну російської імперської спадщини. Глава Мінкульту Ткаченко назвав його "АнтиПушкін"
Фото: kremen.gov.ua
Верховна Рада України 3 травня 285 голосами "за" ухвалила в цілому законопроєкт №8273 про внесення змін до закону України"Про охорону культурної спадщини" щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток України окремих об'єктів культурної спадщини.

Про це 3 травня повідомляє пресслужба ВРУ. У парламенті зазначили, що закон закладає передумови для очищення суспільного простору України від російської імперської і комуністичної тоталітарної спадщини.

"А саме від пам'яток, які звеличують події та осіб, що пов'язані з реалізацією російської імперської політики, спрямованої на підкорення України, переслідування учасників боротьби за незалежність", – ідеться в повідомленні.

Відтепер такі об'єкти культурної спадщини не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток, їх мають вилучити з нього у разі, якщо їх раніше було занесено до цього реєстру.

У Міністерстві культури та інформаційної політики України, яке розробляло законопроєкт, зазначили, що закон створює правові підстави для вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'яток, які є символікою комуністичного тоталітарного режиму або російської імперської політики.

"Це дозволить усім залученим до процесу органам влади набагато швидше й у законний спосіб звільняти публічний простір від пам'яток, які глорифікують російську імперію. До прикладу, у Полтаві міська влада не хотіла переміщувати пам'ятки, присвячені Петру I, аргументуючи це відсутністю законних підстав. Сподіваюся, що після ухвалення даного закону таких аргументів у місцевої влади більше не буде", – прокоментував ухвалення закону міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

У Telegram Ткаченко додав, що закон розробляли з метою спрощення процесу боротьби з російськими культурними маркерами.

"Завжди питаюся: навіщо нам 400 вулиць [на честь російського літератора Олександра] Пушкіна, на частині з яких ще і стоять пам'ятники російському поету? Якщо з перейменуванням  вулиць процес є легшим, то зі знесенням або перенесенням пам'ятників – законодавчо зарегульований. Нам треба спростити процедури очищення українського публічного простору від російських маркерів. Тому ми в МКІП розробили законопроєкт, який став відомий як "АнтиПушкін", – написав він.

Депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко у Telegram уточнив, що не вважатимуть культурною спадщиною пам'ятки:

  • які присвячені особам, котрі обіймали керівні посади в комуністичній партії (посада секретаря районного комітету й вище);

  • особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади й управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади й управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів;

  • присвячені подіям, пов'язаним із діяльністю комуністичної партії, зі встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (окрім пам'ятників і пам'ятних знаків, пов'язаних зі спротивом і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури);

  • які підлягають демонтажу відповідно до вимог закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";

  • які є символами російської імперської або радянської тоталітарної політики (відповідно до критеріїв, визначених ст. 151 цього закону).

Контекст

Декомунізація в Україні розпочалася у 2015 році, коли Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, які забороняють радянську символіку й засуджують комуністичний режим. У межах декомунізації влада має перейменувати всі вулиці та населені пункти, назви яких пов'язані з комуністичним режимом, і демонтувати радянські пам'ятники.

Після відкритого вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні почали масово відмовлятися від назв, пов'язаних із країною-агресором, зокрема перейменовувати вулиці, а також демонтувати пам'ятники, зокрема Пушкіну.

У червні 2022 року при Міністерстві культури та Українському інституті національної пам'яті створили новий орган Раду з дерусифікації, декомунізації та деколонізації. Серед її завдань координація перейменування топонімів і демонтажу радянських пам'яток.

За минулий рік пам'ятники Пушкіну прибрали в Харкові, Миколаєві, Дніпрі, Житомирі, Ужгороді, Тернополі, Краматорську й інших містах.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати