+4 Київ
Зокрема, на сході України так вважає 85%, а на півдні – 81%, на заході – 82%, у центрі – 88%. Загалом цей показник дещо знизився – у травні 2022 року він становив 93%.
Лише 8% вважають, що російськомовні громадяни зазнають систематичних утисків та переслідувань (у травні 2022 року показник був 5%).
Серед тих, хто вдома спілкується переважно або лише російською мовою, 81% вважає, що жодних утисків чи переслідувань немає, водночас 13% вважають, що такі утиски є.
У вибірці було 32 респонденти, які ідентифікують себе за національністю як росіяни. Серед них лише шестеро бачать утиски через російську мову, а 25 вважають, що жодних проблем через російську мову немає.
Опитування проведено 26 травня – 5 червня 2023 року методом телефонного інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Опитано 984 респонденти віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України. До вибірки не вносили жителів територій, які влада України тимчасово не контролювала ще до початку повномасштабного вторгнення РФ (Крим та окуповані частини Донецької і Луганської областей). Також опитування не проводили із громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала б 3,4% для показників, наближених до 50%, 3,0% – для показників, наближених до 25%, 1% – для показників, наближених до 10%, 1,5% – для показників, наближених до 5%. В умовах війни, окрім указаної формальної похибки, можливе певне систематичне відхилення.
"Загалом ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення", – зазначили у КМІС.
