Абсолютна більшість українців не згодна на територіальні поступки заради миру – опитування

Абсолютна більшість українців не згодна на територіальні поступки заради миру – опитування

Більшість українців не готова на територіальні поступки, навіть якщо через це війна триватиме довше, свідчать результати опитування КМІС


Фото: ЕРА
Лише 10% українців вважають, що задля досягнення миру можна відмовитися від деяких територій України, більшість – проти територіальних поступок країні-агресору Росії.

Про це свідчать опубліковані 9 червня результати соцопитування, яке Київський міжнародний інститут соціології проводив із 25 травня до 5 червня.

"Абсолютна більшість респондентів – 84% – продовжують дотримуватися погляду, що жодні територіальні поступки не є припустимими, навіть якщо через це війна триватиме довше й будуть інші загрози. Лише 10% вважають, що для досягнення миру і збереження незалежності можна відмовитися від деяких територій", – ідеться в релізі КМІС.

Згідно з опитуванням, проти поступок – більшість українців, незалежно від того, якою мовою вони говорять удома і в якому регіоні живуть.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

"У всіх регіонах України абсолютна більшість населення проти будь-яких територіальних поступок. Зокрема, серед жителів сходу 75% проти поступок (готові на поступки – лише 13%), а серед жителів півдня – 86% проти поступок (готові – лише 8%). Порівняно з травнем 2022 року в усіх регіонах зберігається виразне домінування думки, що Україна не має поступатися жодними своїми територіями", – зазначили в повідомленні.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

Інститут проводить такі опитування з травня минулого року, і за рік, згідно з повідомленням, суттєво думка українців не змінилася.

"Кожного разу абсолютна більшість респондентів (82–87%) висловлювалися проти територіальних поступок і абсолютна меншість (810%) були готові до них", – зазначили у КМІС та опублікували інфографіку, на якій видно динаміку відповідей українців за період із травня минулого року до травня 2023-го.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

Опитування проводили методом телефонних інтерв'ю за допомогою комп'ютера (CATI) з урахуванням випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. В опитуванні взяло участь 1029 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України, окрім Криму й тимчасово окупованих районів Луганської та Донецької областей, також у вибірку не занесено українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,4% для показників, наближених до 50%, 2,1% для показників, наближених до 25%, 1,5% – для показників, наближених до 10%, 1,1% – для показників, наближених до 5%. Під час війни, окрім вказаної формальної похибки, є певне систематичне відхилення.

Контекст

24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли після Революції гідності вона незаконно анексувала Крим та окупувала частину Донецької й Луганської областей.

Спочатку, за даними СБУ, президент РФ Володимир Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився.

У квітні росіян вигнали з північних областей, у вересні деокупували майже всю Харківську область, у листопаді сили оборони України деокупували частини Херсонської області разом з обласним центром, а також Миколаївської області. Зараз найзапекліші бої точаться на сході країни.

Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати