$41.35 €44.56
menu closed
menu open
weather +4 Київ
languages

Абсолютна більшість українців не згодна на територіальні поступки заради миру – опитування

Абсолютна більшість українців не згодна на територіальні поступки заради миру – опитування

Більшість українців не готова на територіальні поступки, навіть якщо через це війна триватиме довше, свідчать результати опитування КМІС


Фото: ЕРА
Лише 10% українців вважають, що задля досягнення миру можна відмовитися від деяких територій України, більшість – проти територіальних поступок країні-агресору Росії.

Про це свідчать опубліковані 9 червня результати соцопитування, яке Київський міжнародний інститут соціології проводив із 25 травня до 5 червня.

"Абсолютна більшість респондентів – 84% – продовжують дотримуватися погляду, що жодні територіальні поступки не є припустимими, навіть якщо через це війна триватиме довше й будуть інші загрози. Лише 10% вважають, що для досягнення миру і збереження незалежності можна відмовитися від деяких територій", – ідеться в релізі КМІС.

Згідно з опитуванням, проти поступок – більшість українців, незалежно від того, якою мовою вони говорять удома і в якому регіоні живуть.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

"У всіх регіонах України абсолютна більшість населення проти будь-яких територіальних поступок. Зокрема, серед жителів сходу 75% проти поступок (готові на поступки – лише 13%), а серед жителів півдня – 86% проти поступок (готові – лише 8%). Порівняно з травнем 2022 року в усіх регіонах зберігається виразне домінування думки, що Україна не має поступатися жодними своїми територіями", – зазначили в повідомленні.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

Інститут проводить такі опитування з травня минулого року, і за рік, згідно з повідомленням, суттєво думка українців не змінилася.

"Кожного разу абсолютна більшість респондентів (82–87%) висловлювалися проти територіальних поступок і абсолютна меншість (810%) були готові до них", – зазначили у КМІС та опублікували інфографіку, на якій видно динаміку відповідей українців за період із травня минулого року до травня 2023-го.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

Опитування проводили методом телефонних інтерв'ю за допомогою комп'ютера (CATI) з урахуванням випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. В опитуванні взяло участь 1029 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України, окрім Криму й тимчасово окупованих районів Луганської та Донецької областей, також у вибірку не занесено українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,4% для показників, наближених до 50%, 2,1% для показників, наближених до 25%, 1,5% – для показників, наближених до 10%, 1,1% – для показників, наближених до 5%. Під час війни, окрім вказаної формальної похибки, є певне систематичне відхилення.

Контекст

24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли після Революції гідності вона незаконно анексувала Крим та окупувала частину Донецької й Луганської областей.

Спочатку, за даними СБУ, президент РФ Володимир Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився.

У квітні росіян вигнали з північних областей, у вересні деокупували майже всю Харківську область, у листопаді сили оборони України деокупували частини Херсонської області разом з обласним центром, а також Миколаївської області. Зараз найзапекліші бої точаться на сході країни.

Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму.