"На всіх людей пандемія вплинула. Ніхто не був готовий до обмежень і радикальної зміни способу життя. Коли така проблема стосується чи не кожного у світі, це психологічно дуже важко. Багато батьків минулого навчального року переживало, адже в сім'ях є старше покоління, яке було особливо вразливим. У всіх був певний страх. А почуття загрози ускладнює ухвалення рішень. На жаль, цей страх не зник. Перше запитання, яке я почула від батьків 1 вересня: що чути стосовно локдауну?" – розповіла вона.
За словами Романенко, дітям в умовах карантину було "відверто нудно".
"Їм же важливе живе спілкування, а замінити його віртуальні контакти не можуть. Сидіти цілий робочий день за комп'ютером, планшетом або у смартфоні навіть студенту важко, а що говорити про школярів молодших класів? Їм подвійно нестерпно. Карантин не минув без наслідків. Раніше я говорила, що адаптація до дитсадка триває від одного тижня до півтора місяця, а зараз ми бачимо, що строк збільшився до двох із половиною місяців. Діти стали менш довірливі до навколишнього світу, у них повільніше йде процес пізнання, установлення соціальних зв'язків, прийняття і спілкування з іншими. А навчальний процес не змінився. Практично все залишилося, як торік. Дезінфекція, маски, дистанція й усе інше – для нас уже норма життя", – додала вона.
Директорка школи Романенко: Через локдаун діти стали менш довірливі, у них повільніше йде процес пізнання й установлення соціальних зв'язків. Читайте повний текст інтерв'ю