Дослідники меморіалу Голокосту знайшли понад 800 нових імен жертв розстрілів у Бабиному Яру

У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" знайшли понад 800 нових імен жертв розстрілів у Бабиному Яру. Про це йдеться в релізі центру, який є в розпорядженні редакції видання "ГОРДОН".

Проєкту "Імена" вдалося встановити нові прізвища загиблих від рук нацистів, які були раніше невідомими.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" протягом пів року знайшов 867 нових імен жертв масових розстрілів під час нацистської окупації Києва в 1941–1943 роках, які раніше не були зазначені ні в яких списках загиблих і книгах пам'яті. Також дослідники в межах проєкту "Імена" систематизували і впорядкували об'єднаний список загиблих, який містить понад 18 тис. імен", – ідеться в повідомленні.

Керівниця проєкту Ганна Фурман розповіла, що мета Меморіального центру "Бабин Яр" – відновити історичну пам'ять і знайти вичерпну інформацію про всіх загиблих у Бабиному Яру і їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві.

"Ми об'єднали дані всіх наявних мартирологів – списки загиблих, книги пам'яті, архівні дані – у єдину універсальну базу, чого до нас ніхто не робив", – зазначила вона.

За словами Фурман, також проєкт доповнив і верифікував інформацію щодо майже 3,2 тис. імен.

"У наявних списках є помилки, десь неправильно написано прізвище. Ми прибрали дублікати, перевірили й розширили інформацію. Тобто навпроти прізвищ тепер зазначено, що робив загиблий до і під час війни, чи брав він участь у русі опору, чи мав сім'ю, якими були обставини загибелі тощо", – розповіла керівниця проєкту.

Вона додала, що проєкт не фокусується на етнічному походженні або політичних поглядах загиблих – шукають імена всіх, хто помер під час окупації від рук нацистів і чиє місце поховання невідоме, – цивільних осіб та військовополонених, убитих у Бабиному Яру, Сирецькому таборі і в'язницях, а також убитих або зниклих безвісти членів радянського і націоналістичного підпілля.

Проєкт "Імена" відновлює максимально повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру і їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. У дослідну групу проєкту увійшли вчені-історики, юристи, IT-фахівці. Команда порівнює склад населення Києва в період окупації, до війни й у повоєнні роки і досліджує широке коло джерел – архівні документи, спогади тих, хто вижив, і свідків тих подій, матеріали паспортних та будинкових книг, адресних столів, метричних книг та РАЦСів, які містять дані про народження, шлюб, смерть людей.