0 Київ
У Меморіальному центрі "Бабин Яр" повідомили про намір викласти в загальний доступ понад 600 архівів із РАЦС. Про це йдеться в релізі, який є в розпорядженні видання "ГОРДОН".
"На ці документи в цифровому форматі роками чекають сотні людей, яким потрібно підтвердити своє походження", – ідеться в повідомленні.
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з Державним архівом Києва оцифровує архівні книги РАЦС 1925–1936 років. Роботу проводять у межах проєкту "Імена". Наразі вже оцифровано понад 20 тис. документів за 1925–1926 роки.
Усього в архіві більш ніж 600 книг РАЦС, вони містять записи про народження, смерть, шлюб, зміну прізвищ.
"Матеріалів РАЦС того часу дуже багато, ми обробляємо їх частинами, по роках. Ці документи в цифровому форматі зараз мають попит, люди шукають їх із конкретною метою – дізнатися щось про своїх предків, підтвердити єврейство або іншу національність для еміграції, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження", – розповіла керівниця проєкту "Імена" Анна Фурман.
За словами директора Державного архіву Києва Олександра Панченка, архіву складно оцифрувати документи самостійно, а зберігати їх ніде.
"Записи РАЦС надходять до нас в архів на зберігання і для загального користування через 75 років. На жаль, зараз у нас недостатньо місця у сховищі, тому в нас зберігають документи тільки до 1936 року. Записи з 1919-го до 1923 року ми оцифрували самі, але в нас є певні проблеми із сайтом, тому поки ці скани можна знайти тільки в електронній базі в нашому читальному залі", – зазначив він.
Оцифрований архів книг РАЦС у вересні буде доступним на новій онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яку буде запущено у вересні.
Проєкт "Імена" Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" створив для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру та про їхніх родичів, а також про людей, які в той час жили в Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни й у повоєнні роки, ідеться в релізі.
