$38.42 €41.71
menu closed
menu open
weather +1 Київ

"Дзвін пам'яті та надії" у Лаврі. У дзвони вдарили Тайра і ветеран Колесников

"Дзвін пам'яті та надії" у Лаврі. У дзвони вдарили Тайра і ветеран Колесников У Лаврі відбулася акція "Дзвін пам'яті та надії"
Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра / Facebook

У Києві 5 грудня провели першу церемонію "Дзвін пам'яті та надії" за участю військових, військовополонених, які повернулися з полону, а також родин людей, зниклих безвісти. Про це повідомив Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" у Facebook. 

Заповідник започаткував традицію "Дзвін пам'яті та надії" – щодня на Великій лаврській дзвіниці після загальнонаціональної хвилини мовчання дзвонар битиме в найбільший дзвін Лаври дев'ять разів, символізуючи дев'ять років війни.

На початку акції в.о. намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (ПЦУ) архімандрит Авраамій прочитав молитву. Після цього у дзвін по черзі вдарили військові Збройних сил, зокрема ті, хто пройшов російський полон. Серед них – волонтерка, парамедикиня й засновниця Української фундації "Мрія" Юлія (Тайра) Паєвська, колишній військовий ЗСУ Максим Колесников, який повернувся з російського полону взимку 2023 року, азовець Дмитро (Орест) Козацький.

До акції "Дзвін пам'яті та надії" також долучився військовий, блогер, співзасновник партії "Демократична сокира" Юрій Гудименко.

"Це нова традиція Лаври. І я пишаюся, що долучався до її створення і розробки. Довелося побити власний рекорд і дошкутильгати наверх, на дзвіницю, щоб побачити на власні очі, як Юлія Паєвська і Максим Колесников уперше бʼють у дзвін. І це було дуже потужно – і емоційно теж. Полонених не можна забувати. Зниклих безвісти не можна забувати. Викрадених не можна забувати. Ми не маємо на це права, доки ми живі", – написав Гудименко у Facebook.

"Ми розпочинаємо дуже важливу традицію – традицію, яка має закінчитися, коли повернеться останній український полонений. Ця традиція має зафіксувати, що суспільство, кожен із нас, не забув тих людей, які перебувають у полоні, зниклі безвісти або незаконно депортовані", – сказав генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко, якого цитує "Укрінформ".

Контекст

Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного й південного напрямків.

Україна з початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ повернула з російського полону майже 2,6 тис. військових і цивільних, повідомив у серпні представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.

Станом на 17 листопада комісія при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій встановила, що російські окупанти позбавили волі 4337 українців. Серед них – 3574 військові й 763 цивільні. У комісії цього не уточнюють, але йдеться, імовірно, не про кількість людей, які зараз перебувають у полоні, а про всі підтверджені випадки потрапляння в полон із початку повномасштабного вторгнення, включно з уже звільненими людьми.

17 листопада 2023 року представник координаційного штабу Петро Яценко заявив, що Росія фактично заморозила обмін полоненими з Україною із серпня цього року. З його слів, росіяни затягують обміни, створюють різні перешкоди. Він нагадав, що останній обмін відбувся 7 серпня, тоді Україна змогла повернути лише 22 особи.

На початку грудня в інтерв'ю Associated Press президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна й РФ проводять непублічні обміни військовополоненими, зокрема "прямо на полі бою".