+10 Київ
Інсценування вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка схоже на історію з викраденням у 2014 році лідера Автомайдану Дмитра Булатова. Таку думку у відеоблозі на телеканалі "24" висловив журналіст, керівник проекту "Слідство.Інфо" Дмитро Гнап.
"Булатова шукали тиждень. Тоді ми з колегами почали робити власне журналістське розслідування його викрадення. Одразу помітили чимало нестиковок у цій історії, які є і у справі Бабченка", – зазначив він.
За словами Гнапа, і в історії з Булатовим, і в історії з Бабченком з'являється Петро Порошенко – зараз президент України, а у 2014 році – народний депутат.
"З особистого рахунку Булатова знімалися гроші за покупки в магазині мобільних додатків під час його так званих "катувань". Травми після цих жорстоких "катувань" не виглядали серйозними і не відповідали тому, про що говорив Булатов. І ще багато чого. Натомість першою людиною, яка опинилася біля Булатова в клініці після його звільнення... став тоді народний депутат Петро Порошенко... А тут він – як Пилип із конопель біля Булатова із гучними заявами про те, що Булатов "по-звірячому побитий", – сказав Гнап.
Він підкреслив, що заяви Порошенка про "порізане обличчя", "сліди катувань", "пробили кисті рук, наче Булатова розпинали" не підтвердилися.
"Булатов відбувся двома незначними порізами, які за характером були схожі на акуратну імітацію. Натомість Петро Порошенко тоді отримав гучний піар героя-рятівника ватажка Автомайдану. Тому в цій гучній спецоперації з Аркадієм Бабченком я ніяк не можу позбутися відчуття дежавю чотирирічної давності, згадуючи те дивне "викрадення" Дмитра Булатова і шалену медіа-активність Петра Порошенка. Що тоді, що зараз", – заявив Гнап.
Булатов був одним із лідерів Автомайдану. Під час масових протестів в Україні 23 січня 2014 року він зник. Активіста знайшли за тиждень у селі Вишеньки Бориспільського району Київської області. За словами активіста, невідомі били, катували, відрізали йому частину вуха і навіть розпинали.
29 травня 2018 року з'явилася інформація, що в російського журналіста Бабченка, який працював у Києві, стріляли у під'їзді його будинку. Він нібито помер у машині "швидкої".
30 травня стало відомо, що вбивство Бабченка було інсценуванням у межах спецоперації Служби безпеки України (СБУ). Він вийшов до журналістів під час брифінгу голови СБУ Василя Грицака.
У відомстві заявили, що для замаху на Бабченка спецслужби РФ завербували громадянина України Г. і заплатили йому $40 тис. У Києві затримали організатора замаху.
30 травня Бабченко побував на зустрічі з Порошенком.
Дії українських спецслужб розкритикували міжнародні журналістські та правозахисні організації. Комітет захисту журналістів, який базується у Нью-Йорку, заявив, що інсценуванням убивства Бабченка українська влада підірвала довіру до себе. В ОБСЄ також засудили рішення української влади дезінформувати суспільство. Екс-чиновник Пентагону Майкл Карпентер зазначив, що інсценування вбивства Бабченка буде мати довгострокові наслідки, пов'язані з довірою до СБУ.
