"З огляду на напади Росії на цивільну й життєво важливу інфраструктуру по всій Україні, які тривають, безпечних і міцних умов для повернення людей в Україну станом на зараз немає. Отже, ЄК вважає, що причини для тимчасового захисту зберігаються і що його варто продовжити ще на рік як необхідну й адекватну реакцію на поточну ситуацію", – ідеться в повідомленні.
У Єврокомісії зазначили, що кінцева мета – щоб усі, хто рятується від російської агресії, могли знайти захист у ЄС і щоб тим майже 4,2 млн осіб, які вже користуються тимчасовим захистом у державах – членах Євросоюзу, було надано якомога більшу стабільність у межах ЄС.
У директиву про тимчасовий захист входять права на проживання, доступ до ринку праці, житла, соціальної допомоги, медичної та іншої допомоги.
Комісія подасть цю пропозицію міністрам на засіданні Ради юстиції і внутрішніх справ 13 червня. Потім рада має офіційно ухвалити цю пропозицію.
Контекст
За даними агентства ООН у справах біженців, у всьому світі зареєстровано 6 483 500 біженців з України, з них у країнах ЄС перебуває майже 6 млн.
Станом на 31 грудня 2023 року статус тимчасового захисту мало в Європейському союзі 4,31 млн громадян, які покинули Україну після повномасштабного російського вторгнення. Найбільше їх у Німеччині (1,25 млн) та Польщі (955 тис.), зазначав Євростат 8 лютого 2024 року.
Національний банк України не очікує на повернення значної частини біженців, які виїхали з країни через російську агресію. Про це голова НБУ Андрій Пишний сказав 25 січня. За його словами, прогнози, закладені Нацбанком у 2023 році, які передбачали значні потоки тих, хто повертається у країну, не виправдалися. "Навпаки, є певний відтік", – сказав Пишний.
30 січня верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді заявив в інтерв'ю агентству "Укрінформ", що 60–80% біженців, як і раніше, хочуть повернутися в Україну.